Став думати-гадати, з чого розпочати. Ідеї народжуються миттєво. Все було зроблено швидко та якісно, а результат перевершив усі сподівання. На досягнутому вирішив не зупинятися – з’явилася думка домайструвати годівничку і зробити шпаківню. В результаті роботи вийшов справжній шедевр.
Недарма кажуть, що все геніальне – просте. Хатинка для шпаків вийшла з вікнами, дверима та навіть двокімнатна.
Основа будиночка зроблена з гілля, основа для даху вирізана з фанери та обклеєна очеретом, а перемички на даху – зі стебла кукурудзи, розрізаного навпіл. Коли я завітала у майстерню художника, двоквартирна шпаківня була майже готова, Олександр планував ще розмалювати різьблені віконні рами українським орнаментом.
Пам’ятає Олександр Сірик, що творчі здібності з’явилися в нього ще років у три, коли гостював у бабусі з дідусем.
Граючись у дворі під грушею, викладав на пісочних бабках орнаменти з рослин. Тоді, мабуть, і зародився талант творити. Перейняв свої здібності, вважає художник, від матері, яка гарно розписувала печі.
Намагався розвивати свої здібності постійно. У школі, наприклад, оформляв стенди для історичного кабінету. Після закінчення школи вступити до вишу не вдалося. Запропонований навчальний заклад не подобався, а коли вийшло поїхати, куди хотів – до Вижницького училища прикладного мистецтва – не встиг із поданням документів.
Життя тривало. Закінчив курси кіномеханіків. В армії вдосконалив творчі вміння, адже малював та розписував «дембельські» альбоми. Після служби закінчив торгівельний технікум у Вінниці за спеціальністю «товарознавець книги» і навіть трохи працював за фахом.
Чимало корисних порад та навиків здобув, навчаючись у місцевого художника Юрченка, якого згадує теплими словами та щирою усмішкою.
З 1994 року працює у ра йонному будинку культури. Тут і з’явилася можливість продемонструвати усі свої таланти, адже Олександр Тимофійович співає, грає на музичних інструментах, декламує вірші (до речі, іноді і сам пише, тільки не дуже афішує це).
Дуже часто доводилося йому вдягатися у костюм Діда Мороза на Новорічні свята, а на день Івана Купала – ставати водяним богом – Нептуном.
Крім того, займається лозоплетінням, створенням різноманітних ікебан та головне – пише картини. Хоч доводиться виконувати чималий обсяг рутинної роботи, не пов’язаної з творчістю, живописом.
Любить пробувати щось нове. Так, здобув навики з ландшафтного дизайну та займається вирощуванням декоративної рослинності.
Творець цікавого та оригінального ніколи не зупиняється на досягнутому, втілюючи у життя все нові ідеї. І рука не піднімається назвати його самодіяльним художником, бо він справжній майстер із непересічним талантом.
Тетяна БОНДАР, м. Бершадь.
