Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Василь Михайлович знову повертається в Шляхову, звідки колись розпочинався його шлях до вершин слави. І знову очолює місцеве господарство. А потім була робота народного депутата України. Та й нині він не полишає активності, працює на громадських засадах у Верховній Раді України.
Недавно у Києві вийшла книга Василя Михайловича під промовистою назвою: "Пам'ятай: перед тобою - Людина!". Як визначив автор, ці слова - його життєве кредо, ним він керується вже понад піввіку, щодня спілкуючись з десятками людей. Автор розповідає про своє життя, і, крім біографічних сюжетів, згадує майже на кожній сторінці про людей праці, у яких вчиться постійно. Теплотою пронизані спогади про дитячі роки, про мудру науку батька Михайла Корнійовича та матері Марії Семенівни, яку вони передавали своїм одинадцятьом дітям. І найголовніші слова з тієї науки запам'ятали всі:
"Пам'ятай, сину, або слухай, доню, - у спілкуванні ніколи не забувай, що перед тобою - людина, поспішай їй зробити добро - чи щирим вітанням навіть з незнайомцем, чи вже тим, щоб піднести до хати коромисло з вже "непідйомними" для бабусі цебрами, чи поцікався, чому твоя сусідка - часто у сльозах, а доярки повертаються до тебе спиною, коли ти раптово зайшов до них у перерву - вони стидаються, що нічим пригостити старшого, бо в їхніх мисках - тільки картоплина в "мундирі" та півогірка".
Цими словами діти з хліборобського роду Кавунів керувалися та керуються й досі. А Василеві Михайловичу доля дарувала можливість спілкуватися як з хліборобами, так й генсеками, доярками й президентами, агрономами й королями, принцами й космонавтами, дипломатами та священиками, парламентаріями й генералами...
У книзі В.М. Кавуна зібрано публікації різних років і різних авторів, а також велику кількість фотознімків, у яких відбито все насичене подіями життя нашого славного земляка. Напевно, не було в Радянському Союзі і в Україні видання, яке б не писало про трудові звершення шляхівчан, про невтомну діяльність Василя Михайловича на високих посадах у Вінниці та Житомирі, тож так цікаво читати матеріали 60-90 років, а також новітні інтерв'ю, бо інтерес преси до особистості В.М. Кавуна ніколи не згасає, одні заголовки публікацій чого варті - "Щасливий, що знав цю людину", "Бути взірцем", "Пройшов випробування славою", "Авторитет зміцнюється справами", "Почесний громадянин"...
Звісно, в короткій замітці розповісти про книгу В.М. Кавуна дуже важко. Її треба просто прочитати. І хоч багато чого здасться вам знайомим (особливо тим, хто особисто знає автора), усе ж читається ця книга на одному диханні. І ще раз переконуємося у мудрості, розумі, людяності і неординарності цієї людини. У заключному інтерв'ю автора редакторові книги, заслуженому журналісту України Олегу Гусєву, Василь Михайлович закликає:
"Будьмо завжди чесними перед собою, бо правда завжди себе виявить. І вона, як той паросток, завжди пробиватиме не тільки асфальт, але й неправду. Інакше й бути не може: адже Добро завжди перемагає Зло. Тому сила життя й називається силою незборимою.".
Завтра Василь Михайлович Кавун відзначатиме своє 77-річчя. Щиро вітаємо його з днем народження, бажаємо завжди залишатися таким же діяльним, активним, в міру своїх сил і таланту працювати на розвій рідної землі.
Федір ШЕВЧУК.
