Довгополюкова щедра нива

  • Подобається0Не подобається
  • 16 Квітня 2010 р

Розмовляти з ним завжди цікаво, особливо коли хочеш дізнатися про непрості будні сільського життя, як вдається переборювати труднощі, несподіванки, перешкоди, яких он скільки вистачає в нинішній період, і вперто йти до визначеної мети.
Це про таких як Володимир Васильович Довгополюк кажуть, що він створив себе сам, бо досяг певних успіхів у житті лише завдяки власним здібностям, працелюбності, енергії, професіоналізму.

Слухаючи свого співрозмовника, його неспішну мову і поважну розсудливість, зловив себе на думці, що керівник ПСП «Промінь» села Дяківки взяв усім – розумом, неабиякою снагою до праці, людяністю. А ще Господь вклав у нього стільки трудового вогню, що вистачає запалу, аби скрізь поспіти і всьому дати раду. Мудрі стверджують, що все велике йде від душі, від чистих помислів і створюється невтомною працею та фантастичною самовідданістю.
З цим не можна не погодитися, так само як з тим, що не падала Володимиру Васильовичу манна небесна, не подарувало йому провидіння чогось надзвичайного. Усе здобував власною працею, наполегливістю й організаторськими здібностями.
Рідна Тернівка завжди в його серці, адже саме тут пізнавав цей непростий світ, вчився у місцевій школі і в сільського люду, тут опанував складну селянську працю. Звідси протоптав стежину у самостійне життя.
Сюди й понині, при найменшій можливості, заїздить до батьківської хати, до старенької матері на поклін.
У який вуз вступати після школи питання не стояло – батько, Василь Іванович, який працював у відомій тоді МТС, і мати, Олександра Василівна, працівник колгоспної ланки, запропонували навчатися в Уманському сільгоспінституті, і їхнє бажання співпало з синовим.
– Студентські роки були цікавими, хоч і непростими, – розповідає Володимир Васильович. – Батьки суворо запитували за навчання, як і викладачі. Тож учився на совість. А ще любив спорт, особливо займатися футболом.
А по закінченні інституту рік прослужив в армії – тоді це було почесно і невіддільно для кожного хлопця.
Своє становлення і зростання як фахівця та керівника пов’язує В. В. Довгополюк з Джулинкою, де пропрацював багато років. Спочатку у місцевому колгоспі чотирнадцять років – агрономом, комплексним бригадиром, заступником голови колгоспу по кормовиробництву, яке на ту пору очолював знаний і досвідчений керівник М.С. Шеремета і школу життя й господарювання в якого вивчив і перейняв з вдячністю. А потім чотирнадцять років очолював міжколгоспний комбікормовий завод, де знадобився його фах, досвід, вміння співпрацювати з керівниками господарств. Підприємство динамічно розвивалося, реконструювалося, тут працювало 117 чоловік. І не його вина, що кінець 90-х співпав із занепадом багатьох галузей в Україні і зачепив також й це підприємство.
Щоб вижити в умовах неплатежів, суцільного бартеру, довелося споруджувати тут свинарник, будувати магазин, щоб виплачувати людям зарплату. В області подібних підприємств збереглося 3-4, а коли й воно попало під приватизацію, то Володимир Васильович погодився очолити дяківське господарство. Це було 9.09.99 року, як любить він повторювати. І хоч досконало знав специфіку сільгосп - виробництва, село, його людей, спочатку довелося господарювати досить непросто. Треба було зберегти виробництво, ферми, робочі місця, хоч навколо в багатьох селах це занепадало, вселити в людей віру, що Дяківка має перспективу і майбутнє. І люди повірили в нього, підтримали його починання, разом переборювали труднощі, природні і життєві буревії.
Може тому В.В. Довгополюк так гарно відгукується про дяківських людей, їх працелюбність і патріотизм, може тому й понині керівник сільгосппідприємства прагне допомогти селу і його жителям чим може.
Дяківка живе нині повноцінним життям, хоч і знаходиться в глибинці. В місцевому ПСП «Промінь» трудяться 130 працюючих, де регулярно отримують зар - плату, а значить мають змогу прогодувати свої сім’ї. Щороку тут виплачується найбільша кількість зерна за орендований земельний пай, який становить 3,5 га. Торік, наприклад, за нього виплатили по 1,7 тонні зерна, що дозволило селянам розвивати свої господарства, вирощувати худобу і птицю.
В сільгосппідприємстві регулярно виплачують зар - плату. Вона могла б бути й вищою, коли б піти шляхом багатьох інвесторів і скоротити робочі місця й тваринництво, але В. В. Довгополюк стверджує, що він цього не допустить. Не має тут заборгованості і по податках, не користуються й кредитами, тому господарство міцно тримається на плаву. Нині воно в числі кращих у районі – навіть торік, у період кризи, тут виростили по 47 цнт. з га озимої пшениці, а рентабельність виробництва досягла 31 відсотка. Навіть тваринництво виявилося прибутковим.
Сьогодні важко уявити, що сталося б з господарством і селом, якби сюди не при - йшов Володимир Васильович. Можливо, декому він здається прихильником старої школи керівників, бо щоранку буває на фермі чи тракторній бригаді, розмовляє з людь ми, суттєво впливає на вирішення усіх проблем у виробничому процесі. Але це його плюс, а не мінус, бо дехто з керівників вже давно забув дорогу до людей.
В.В. Довгополюк приймає людей в конторі й на виробництві, він знає про все, що відбувається в селі, в багатьох родинах. До нього йдуть дяківчани і в радості, і в горі.
Нещодавно господарство придбало «Газель», яку використовують і для похоронів односельців. А нинішньої зими ще зранку тут розчищали сільські дороги технікою сільгосппідприємства, щоб люди могли безперешкодно пройти на роботу, а діти – в школу. Не забуває Володимир Васильович і про ветеранів та немічних, школярів, допомагає чим може.
Тому й здобув шану та повагу в людей.
Непросто сьогодні бути керівником сільгосппідприємства. Безліч прикладів можна навести, коли новоявлені «ефективні» господарі генд - люють майном пайовиків, нищать ферми, виснажують землю прибутковими культурами. Довгополюк не сумнівається у життєздатності добре відлагодженого його господарського механізму, хоч і корективи доводиться вносити – життя і час диктують.
Тому продовжує працювати над його удосконаленням, намагається розвинути, адаптувати до примх ринку сільгосппродукції.
Робочий день у Володимира Васильовича розтягується з раннього ранку до пізнього вечора. А скільки поїздок необхідно здійснити, щоб вирішити чимало виробничих проблем. Скільки людей потребують його уваги і втручання. І на все він знаходить час, бо так виховали його батьки, таким хочуть бачити його люди. Цього вимагає і справа.
А повернувшись після напруженої роботи додому, прагне допомогти дружині Лідії Дмитрівні, з якою живуть у парі вже 38 років. Виростили дочку і сина, які мають вже свої сім’ї, займаються бізнесом, в тому числі пов’язаним із сільським господарством. А найщасливішими моментами вважає час, коли збираються всі разом за сімейним столом, коли з ними онуки Саша, Юля, Аня і Діанка. Тоді й забуваються тривоги, радість наповнює серце.
А ще признався Володимир Васильович, що він закоханий в поле – коли оживає весною земля, проростає нива, коли наливається зерном колос. Значить життя продовжується.
У вівторок Володимир Васильович Довгополюк відзначатиме свій 60-річний ювілей. До всіх найкращих побажань від рідних і друзів долучаємося й ми.
Тож з роси і води Вам, шановний ювіляре! Многая літа!


Дивіться також в розділі  Персоналії
» 16.06.2018 Людмила Володимирівна Колесник – лікар загальної практики – сімейної медицини Бершадської амбулаторії ЗПСМ. Працює на цій відповідальній посаді з 2008 року.
» 16.06.2018 Досвідчений лікар і мудрий колега Оксана Богданівна Шелест народилася та виросла у родині медиків, тому і не дивно, що і професію обрала відповідну.
» 08.04.2018 Марко Іванович Грищук народився у квітні 1943 року в П’ятківці, в сім’ї хліборобів. Коли йому було півтора року, батько пішов на війну, і вихованням сина займалася мати.
» 07.04.2018 Наполегливий, працьовитий, відповідальний, організований – цими та багатьма іншими позитивними якостями володіє добрий господар, люблячий чоловік і батько, надійний товариш і побратим Ярослав Антонович Фурик. Народився чоловік у квітня 1963 року...
» 25.03.2018 Головне – здоров’я людей
» 25.03.2018 Нелегка йому випала доля…
» 17.03.2018 У праці життя і краса
» 17.03.2018 Добра, ніжна, неповторна
» 08.03.2018 Зелені гектари Анатолія Гуза
» 08.03.2018 Ветеран, працелюб, порадник
Всі статті розділу Персоналії »
Цікаві фото
6 фото   
<b>СТАВКИ</b><br />Виникло, ймовірно ще в Х/ІІ столітті. Назва походить від великої кількості підгрунтових вод, які весною стають ставками.
5 фото   
<b>Кубок з армспорту серед юнаків та дівчат</b><br />31 березня 2012 року в приміщені Будинку Культури с. Лісничого був проведений «КУБОК» з армспорту серед юнаків та...
45 фото   
<b>Визначено переможців «Напиши свою писанку»</b><br />Підведенно підсумки та визначено переможців регіонального конкурсу «Напиши свою писанку». в м.Ладижин, Бершадському,...
9 фото   
<b>Весняна толока</b><br />В рамках двомісячника благоустрою та обласної акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», працівниками райдержадміністрації,...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Війтівка
Христич Іван Лаврович (1916) 1916 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 17.06.44. Похов. с. Цитинешти, Румунія.

З історії Бершаді
Активно діяли й молодіжні підпільні групи. Ватажок однієї з комсомольсько-молодіжних груп Борис Нижник (підпільна кличка Роман Бурий) разом з товаришами здійснив кілька нападів на румунських жандармів. Підпільники знищили ворогів та забрали їх зброю. Гестапівці натрапили на слід групи. Вже отримавши смертний вирок, вихованець ленінського комсомолу в листах до рідних жалкував, що не зможе далі... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Довгополюкова щедра нива - Бершадь в персоналіях - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення