Вона старанно вчилася. Після закінчення школи поступила в Бершадське педучилище, яке успішно закінчила.
З 1955 року почала свою педагогічну діяльність у Шляхівській середній школі. Молода, вродлива вчителька швидко завоювала шану та авторитет серед учителів і односельчан. Заочно закінчила Одеський педагогічний університет.
Все трудове життя ювілярки пройшло в Шляхівській школі. 40 років Вікторія Яківна присвятила навчанню і вихованню дітей. Ця мудра, доброзичлива жінка була для них і другом, і порадником.
Вікторія Яківна брала активну участь у громадському житті села. Її неодноразово обирали депутатом сільської ради, де 20 років вела обряди «Весілля» та «Народини».
За сумлінну працю Вікторія Яківна нагороджена значком «Відмінник народної освіти», медаллю «Ветеран праці» та багатьма грамотами. І тепер, будучи на заслуженому відпочинку, невтомно трудиться.
А ще вона – громадський кореспондент районної газети «Бершадський край», дописує в «Порадницю». Вона й понині допомагає людям порадами, вміє будувати мости довіри.
Сотні учнів по всій Україні, в усіх куточках ближнього і дального зарубіжжя несуть у своїх душах часточку її учительського серця і щедрого слова. Бо вміла Вікторія Яківна передавати і прищеплювати хлопчикам і дівчаткам любов до батьків, до рідної землі, розкривала для них широту, неповторність і глибину рідного слова.
Гарна господиня, щира і доброзичлива, дбайлива і любляча матуся і бабуся, Вікторія Яківна має гарну сім’ю. Разом з чоловіком Іваном Степановичем виховали чарівних, милих доньок Тамару і Таню, допомогли їм одержати вищу освіту. Обидві закінчили торгово-економічну академію.
Тепер живуть вони далеко від рідної домівки. Таня з сім’єю – в Києві, працює в Міністерстві торгівлі. Старша дочка Тамара працює в банку, зять Вася – військовий журналіст, онук Міша – кандидат фізикоматематичних наук, програміст – живуть в Москві.
Тепер Вікторія Яківна залишилася одна на господі.
Чепурненьке подвір’я, де з ранньої весни до пізньої осені милують око різнобарвні квіти. Хоч роки вже підкошують здоров’я, та без роботи не сидить. Порається на городі, доглядає курей, гусей та кроликів. Отака вона – трудолюбива, привітна, з щирою душею та добрим серцем жінка.
Отож, шановна Вікторіє Яківно, прийміть найкращі побажання здоров’я, щастя на багато літ.
О.Т. ВАСИЛЬЧЕНКО, М.І. ОВСЯДЕНКО, М.І. ЛІТВІНОВА, Н.І. САМАНДАС, учителі-пенсіонери.
Від редакції. Гарні слова про Вікторію Яківну, її трудовий шлях, про свою повагу і шану до цієї прекрасної жінки і педагога написала в матеріалі до газети за дорученням випускників 60-70 -х років пенсіонерка Любов Горбатюк. На жаль, обмеження газетної площі не дають можливість все опублікувати. Редакція газети «Бершадський край» також долучається до найкращих побажань на адресу ювілярки.
