На її обличчі завжди сяє усмішка привітності і доброзичливості, а вправні руки дарують зцілення діточкам.
Світлана народилась в сім’ї медичних працівників. Мама Галина Яківна Воронюк працювала в цьому ж відділенні майже 30 років і своє місце роботи передала доньці. Батько Василь Петрович Воронюк теж 35 років відпрацював рентгенлаборантомЦРЛ. Тож донька з перших днів свого життя знала, що таке медична професія і яких зусиль вона вимагає.
Найбільше щастя в роботі – мати хороший колектив однодумців – людей, які працюють в одній команді, адже великі справи робляться лише разом. Команда педіатричного відділення у нашій лікарні – це розумні, серйозні, відповідальні люди.
Сказати, що медсестра дитячого відділення обов’язково повинна любити дітей – це майже не сказати нічого, адже існують речі, які розуміються самі собою. За будь-яких обставин Світлана знаходить контакт із дітками. Турботливе ставлення до них, вміння їх зрозуміти – це своєрідне мистецтво, в якому професійний рівень поєднується з особистими якостями медсестри.
Певною мірою медсестра дитячого відділення – психолог, адже дуже важливо відволікати увагу дитини від хвороби, захопити її грою.
Світлана Василівна працює палатною медсестрою. Тобто робота і вдень, і вночі. Треба і уколи зробити, і таблетки дітям вчасно роздати, і температуру виміряти, вести медичну документацію, стежити за порядком у відділенні, нагодувати, доглянути тощо.
Маленькі пацієнти потребують тепла та любові, бо чимало з них лежать у лікарні без мам.
Як стверджують психологи: медсестра – це життєлюбність, розуміння чужої біди, відчайдушна хоробрість, мудрість і людяність, жертовність, величезна любов до людей, душа і серце, віддані людям.
Саме такою є медична сестра Світлана Олійник
Людмила НІМЧУК, громадський кореспондент
