Нині ця скромна і на вигляд сумна жінка проживає в Усті нашого району. Її історія життя почалася з великої втрати –вона не знає своєї матері, бо з самого народження її доглядали і виховували інші люди, як вона зараз стверджує, рідня. Вона вже багато років живе великими сподіваннями побачити колись свою маму, з першими обіймами пробачити їй усе і нарешті прошепотіти таке для всіх рідне до болю слово «мама».
... З’явилася на світ дівчинка у липні 1972 року. Новонародженою потрапила до рідні в село Залужжя Теплицького району, де росла та виховувалася до трирічного віку.
Крихітці дали чудове та незвичне для українців ім’я Айна, яке, до речі, у перекладі з турецького означає «світла, чиста».
Хто були для неї ті люди, в яких жила маленькою, чітко та ясно так і не знає. Самі ж вони говорили, що рідня, але по кому і хто ким доводиться, не розповідали. Крім того, не вдалося вияснити і ким був названий батько Олександр для Айни та її матері, адже, за словами рідних, біологічним батьком він не був, але погодився записати на себе дівчинку, яка, крім імені та по батькові, успадкувала і його прізвище, ставши Айною Олександрівною Борищук.
З трьох років дівчинка проживала та навчалася в різних школах-інтернатах Вінницької області. Навчання закінчила у селі Нестерварка Тульчинського району. Після закінчення дев’ятого класу поїхала в Росію, де пропрацювала на фабриці в поселенні Архипівка Івановської області три роки. Тут, у далекому від дому краї, зустріла і свого майбутнього чоловіка, який привіз її назад до України, на свою малу батьківщину в Бершадський район.
Сьогодні Айна Олександрівна працює на фермі, мешкає сама, адже чоловіка не стало, а єдина донька вийшла заміж та мешкає за межами району. Має жінка велику розраду, щастя – маленьку внучку, хоча і доводиться бачитися рідко.
Бажання знайти найріднішу людину не залишало її ніколи. Надія та сподівання, хоч і маленьким, але палким вогником, зігрівають серце та душу. Але без допомоги небайдужих людей їй не впоратися. Якщо хтось володіє будь-якою інформацією щодо Айни Олександрівни Борищук або ж її мами Тетяни Пав лівни Борищук (?), орієнтовно 1959 року народження (на цьому фото вона ще школярка), їхніх рідних та близьких, озовіться!
Особливу надію покладаємо на однокласників Тетяни Павлівни. А, можливо, вона й сама відгукнеться?
Давайте разом допоможемо зробити фінал цієї історії щасливим. Звертайтеся за будьяким редакційним телефоном.
Тетяна БОНДАР.
