«Цвіте земля»
сл. Л. Зарічанської,
музика В. Малаховецького.
Присвячуєтеся 110-ій річниці пам’яті композитора-земляка Скалецького Родіона Андрійовича.
Цвіте земля, шумлять поля,
Колосся мріють променисті,
Співа душа, душа співа,
Так радісно і урочисто!...
На цій землі, де він ступав,
Сміються ранки зоряні.
Красо моя, земле моя,
Веселко неозоряна!
У світ новий, у день новий,
Пісенне слово мовлене,
Скалецький Родіон живий
І вічністю охоплений…
Зорею поміж нас іде,
Струною озивається,
В піснях своїх, в піснях живе,
Орлино усміхається!
Минуть літа, спливуть літа,
Заквітчані любистками,
Вернулась осінь золота
Замріяною піснею.
В піснях любов і доброта,
Трояндами освячені –
Співа земля, земля співа,
Барвінкано-уквітчана!
Немало літ вже проминуло,
Як він пішов у іншій світ.
Та односельці не забули
Його пісні, мов заповіт.
Пісні про верби і про греблю,
І про село, і про людей.
Для нас живий він, а не мертвий,
Наш Михайлівський соловей.
Життя нелегке та прекрасне
Прожив Скалецький на землі,
А його твори першокласні
Дорослі люблять і малі.
Народ любив він свій безмежно,
Для нього музику творив.
Життя прожив достойно, чесно,
Нам творчий спадок залишив.
Важкі шляхи у нього були,
Та негаразди всі здолав,
Для поколінь навіть майбутніх
Сотні пісень він написав.
Любив він звичаї й обряди,
Подільський край рідний любив,
Це ж скільки сил потрібно мати,
Щоб те зробить, що він зробив!
Він не шукав земної слави,
Вона його знайшла сама.
І у оновленій державі
Шануймо пам’ять земляка.
Микола РУДИК.
с.
Михайлівка.
