Я, Четвертинівська Ніна Василівна, народилася 1 лютого 1964 року в с.Бирлівка Бершадського району Вінницької області. В 1979 році закінчила Бирлівську 8-річну школу.
9-10 класи навчалася в Баланівській середній школі, яку закінчила в 1981 році. З 1981 по 1983 році – навчання в Калиновському технологічному технікумі Вінницької області. У 1983 році після закінчення технікуму по спеціальності «бухгалтерський облік» направлена як молодий спеціаліст до Смілянського міськпобуткомбінату Черкаської області.
З 1983 по 1987 рік – заступник головного бухгалтера Смілянського міськпобуткомбінату;
1987 – 1992 рр. – старший бухгалтер Бершадського побут комбінату;
1992 – 2000 рр. – бухгалтер, головний бухгалтер Бершадської СПМК-55;
2000 – 2006 рр. – інженер з нормування праці Бершадського вузла поштового зв’язку;
2006 – 2010 рр. – спеціаліст з економічних питань Бершадської міської ради;
З січня 2011 року – знаходиться на заслуженому відпочинку.
Працюючи на посаді заступника бухгалтера Смілянського міськпобуткомбінату, активно приймала участь у громадському житті підприємства, а саме в підготовці навчань з цивільної оборони населення.Так, влітку 1985року проводився обласний огляд в м.Черкасах по практичних навчаннях з цивільної оборони, в якому наше підприємство війшло в трійку переможців. Тому, як тільки сталася аварія на Чорнобильській АЕС, нас повідомили про можливе термінове відрядження в зону стихійного лиха. Не дивлячись на те, що мені було 22 роки, і я наймолодша серед особового складу, наказом №42 від 03.05.1986року по Смілянському міськпобуткомбінаті була відряджена для виконання функціональних обов’язків по забезпеченню помивки людей в спеціальний загін цивільної оборони, на посаду дозиметриста .
Перебувала там, з 7 травня по 12 травня 1986 року в зоні відчуження в с.Бобер Іванківського району Київської області. Місцем базування нашої групи, в кількості 12 чоловік, був піонерський табір. Поставлені завдання виконували в основному в нічний час, щоб менше було паніки серед місцевого населення.
Згадуючи події 25-ти річної давнини, завжди в палітрі залишиться гуркіт військової техніки, яка проводила зняття верхнього шару забрудненої землі та поведінку людей потерпілих від такого страшного лиха. При проходженні контролю СОП(санітарно – обмивочного пункту) потерпілі проходили помивку, де після видавався комплект чистої одежі і взуття для подальшого виїзду з зони забруднення. Брудні речі складали в паперові мішки і викидали в спеціально відведені ями, які знаходилися поблизу лісу. Період перебування для нас були довгими та страшними, адже ми бачили людський біль, залитий слізьми.
Спогади тих важких днів назавжди залишаться в моїй пам’яті. Так , як в той час не розуміли, що сталося насправді, і які в майбутньому будуть наслідки такого страшного лиха на Україні та в цілому світі.
12жовтня 2004року мені був наданий статус учасником ліквідації ІІ категорії Черкаською облдержадміністрацією. Беру активну участь у діяльності громадської організації «Союз Чорнобиль України».
Нагороджена до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи нагороджена медаллю Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль Україна».
До 22-х роковин нагороджена почесною грамотою Вінницької обласної державної адміністрації та обласної Ради.
