Особливо підкреслюється необхідність імунізації підлітків і дорослих людей протягом усього життя. Важливо охопити нею найбільш вразливі групи населення, які живуть в умовах конфліктів або над - звичайних ситуацій.
Імунізація – це процес, завдяки якому після введення вакцини людина здобуває імунітет або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби. Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби. Відсоток вакцинованих людей найбільший у США, Європі і розвинених країнах Азії, менше всього в Африці.
Профілактичні щеплення економічно вигідні і для держави, і для небагатих верств населення.
Вакцинація – соціальне явище. Вона зменшує несправедливість у світі, дозволяючи і багатим, і бідним не захворіти. Тому що для лікування у них можливості різні, а вакцина – одна для всіх і вона доступна всім.
Місцеві реакції і побічні ефекти при щепленні незрівнянно легші, ніж можливі наслідки від інфекцій. Якщо, скажімо, умовна дитина не щеплена, то при захворюванні можуть виникнути ускладнення або побічний ефект, відтак наслідки стають трагічними.
Перед щепленням треба переконатися, що дитина абсолютно здорова. Якщо є якінебудь сумніви щодо стану здоров’я, краще перенести термін вакцинації. Перед щепленням (за 3 дні) треба виключити перебування дитини в місцях масового скупчення людей. Неодмінно перед щепленням, що проводиться відповідно до індивідуального плану для кожної дитини, вона має бути оглянута лікарем.
Дуже важливим моментом є інформованість батьків про щеплення, їхня готовність забезпечити його своїй дитині в призначений строк. Вакцина – це теж ліки, тільки ефективніші, ніж інші препарати, тому що вона запобігає виникненню захворювання, причому іноді дуже важкого.
Консультація сімейного лікаря дозволить батькам отримати правильне уявлення про сучасні вакцинні препарати і про час проведення щеплень дітям.
Календар профілактичних щеплень в Україні, як і в інших країнах, затверджується на державному рівні.
Щеплення проводяться у такому віці дитини: у перший день життя – проти гепатиту В, у віці 3–5 днів – туберкульозу, 1 місяць – гепатиту В, у 2 і 4 місяці – дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, 6 місяців – гепатиту В, дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, 12 місяців – гемофільної інфекції, кору, краснухи, паротиту. У 1,5 річному віці (18 місяців) – проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту. Далі щеплення необхідно провести у 6 років– проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи, паротиту, у 7 років – туберкульозу, 14 років – поліомієліту, 16 років – дифтерії, правця, 26 років – дифтерії, правця (надалі – через кожні 10 років життя).
З 1 січня 2015 року набрав чинності наказ МОЗ України №551 від 11 серпня 2014 року, який доповнює попередній наказ №595. Перелік обов’язкових щеплень за віком, згідно з наказом №551, залишається незмінним.
Масове та регулярне проведення вакцинації – це ефективний засіб контролю над керованими інфекціями як у національному, так і в глобальному масштабах. При цьому виражений епідемічний ефект відзначається лише при охопленні щепленнями не менш, ніж 95% населення.
Важливо повернути довіру до вакцинації. А це можливо при впевненості в якості вакцин, що закуповуються державою, при поліпшенні наших знань із питань вакцинопрофілактики інфекцій, відповідальному підході до проведення щеплень як медиків, так і батьків.
Адміністрація КУ «Бершадський РЦ ПМСД».
