"Журавки" від Василя Думанського

  • Подобається0Не подобається
  • 16 Січня 2015, 09:00

Читачам нашої газети не потрібно роз’яснювати, хто такий Василь Думанський. Його ім’я знає кожен школяр, адже творчість нашого талановитого земляка, людини мужньої долі, вивчається в школі в курсі літератури рідного краю.

Його іменем названо школу в рідній Серединці, вулицю, журналістську премію, якою раз у рік відзначається кращий громадський кореспондент райгазети, стипендія, яку вручають за спільним рішенням дирекцій ТОВ «Прогрес» і сільської школи випускникові, який став студентом одного з кращих вишів… Його книги є на всіх континентах планети, включаючи Антарктиду. Сюди його посмертну книгу «Вибір» привезли наші дослідники. Здавалося б, що ще нового можна сказати про незабутнього сільського письменника і філософа? Виявляється, можна, і чимало. Крім літературної, він залишив величезну епістолярну спадщину – його листи теж є оригінальними витворами красного письменства. Багато років він листувався з різними адресатами. А називав він і свої послання, і ті, які надходили до нього, гарним українським словом «журавки». Ні, не від слова «журитися», а від наймення птаха, який, здійнявшись високо в небо, летить у незвідану далечінь…

Він любив створювати свої «журавки» (писав дуже дрібним почерком на невеличких аркушах паперу), радів тим, які прилітали до нього. Адже це було одним із способів його існування в умовах практичної нерухомості.

І писав він листи так, як і свої твори, – з високою вимогливістю до слова.

На жаль, багато Василевих «журавок» уже відлетіли у вирій, з якого нема вороття. Але ж чимало й залишилося. От саме з цими листами ми й познайомимо наших читачів. Звісно, упустимо при цьому з етичних міркувань деякі моменти, які мають суто приватний характер.

Сьогодні – вибрані місця з листів Василя Думанського до теж уже покійного редактора райгазети Павла Байдалюка і редакції часопису.

Шановний Павле Івановичу! З Новим роком! (1990) …Чому пишу Вам? Тому що час від часу хочеться поговорити з Вами. Кілька Ваших слів завжди якось коригують мої думки, через це дзвонив так часто. Потім здогадався, що мої телефонні дзвінки відривають Вас од роботи. В цьому плані, вважаю, лист – зручніше.

Живу тихо, непомітно, як виходить. Дивлюсь у вікно, в телевізор. Сумно без кольорів. Зима, що вдієш. Літо лиш сниться – зелень, блакить.

Багато чого не розумію. Наприклад, останнім часом зі сторінок районки звучить заклопотаність партійних і комсомольських працівників інтернаціональним вихованням. А хіба ми щось маємо проти дружби народів?

…Люди хочуть соціальної рівності, справедливості, щоб чесним трудом заробити на хліб і до хліба. Щоб у дітей було радісне дитинство, а в старих – спокійна старість.

Наближаються вибори – екзамен демократії. Боюся, щоб цей екзамен не пройшов за сценарієм попередніх виборів. Приходять на виборчу дільницю пенсіонери (а в селі це половина виборців) і кажуть: «Дочко, я не бачу без окулярів, закресли сама». І «дочка» закреслює кого велено, а зрячим підказує кого залишити. Тільки дуже свідомим нічого не підказують.

Наші люди за десятиліття звикли не вибирати, а голосувати, і цим ще продовжують зловживати. А треба вибрати гідних депутатів і вернути народу віру. Щоб знати, що нами піклуються, що бережуть наше здоров’я і добрий настрій. Щоб менше було стресів, хоч тих, яких можна уникнути.

… В нашій останній телефонній розмові Ви, Павле Івановичу, сказали, що про позитивні речі всі пишуть охоче. А мені важко писати однаково – і про хороше, і про погане. В першому випадку неминуче в якійсь мірі обійдеш увагою інших хороших людей, яких багато довкола, а в іншому – страшно не зважити всі об’єктивні чинники зла.

Писати – взагалі важка робота: адже матеріал журналіста, письменника – людські душі. Це тільки здалеку здається красивим і легким.

Отже, Вам і редакції бажаю всього найкращого в цій царині!

З повагою, В.ДУМАНСЬКИЙ.

28.12.1989 р.

* * * Добрий день!

Давно писав, дзвонив, але я ще є, ще люблю світ і хочу мовити своє слово читачам нашої районки. Подивіться, якщо приймете – буду радий.

Начебто нічого не сталось, так само дні йшли за днями, а чогось осінь тримала в тяжкому душевному стані. Весь жовтень був зовсім не творчим. Якби не підтримка збоку – було б іще гірше. Ледве вибрався із внутрішньої кризи. Чи радий? Не знаю. Я давно розучився радіти. Просто почуваю себе у своїй колії.

Оповився смутком і рухаюсь уперед. Світло погасло, вечоріє, і не знаю, яким буде завтра. Сьогодні день і туман.

Погоду робимо не ми. Її творить небо, а ми мусимо сприймати все, як є. Легше тим, хто має прихисток для душі – це робота, сім’я, захоплення… Дозвольте наперед (бо не відаю, чи трапиться зручна нагода) поздоровити редколегію з наступаючим 1991-м роком!

Передайте – усім бажаю щастя, здоров’я і достатку – це дуже важливо у кризові часи. А ще зичу того самого рятівного притулку для душі. У ширшому ж плані – нехай Новий рік несе всі підстави для творення втішної газети!

З щирою повагою, В.ДУМАНСЬКИЙ, с. Серединка.

13.12.90 р.

* * * Добрий день, Павле Івановичу!
…У цей кризовий період усі шукають одягу, взуття, продуктів харчування… Мені ж у цьому плані потрібно зовсім небагато – я привчився обходитися мізерним. Я (як усі інваліди з дитинства) живу на милостиню суспільства. Ні до чого не доклав своїх трудів, тому не маю морального права вимагати щось понад міру… А душа моя – не черепаха: вона без панцера, тому, звісно, подряпана, порвана і кровоточить.

…Та все-таки у головному я ні на що не нарікаю. Навіть за те, що до життя мені треба через терни. Бо життя є життя!

Його дано, і треба прожити, якомога менше причиняючи людям бід.

З великою повагою, Василь ДУМАНСЬКИЙ, с. Серединка.

23.06.91 р.


Дивіться також в розділі  Цікаво
» 17.06.2018 Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина, що схожа на коноплю, за розміром і формою нагадує полин гіркий (звідки і назва – полинолиста). За сприятливих умов стебло рослини досягає висоти 22,5 метра, а коріння заглиблюється до 4 м. Стебло і...
» 02.04.2018 Сьогодні розповім про тополю. Відомо близько 150 видів тополь. Із них в Україні – 11. Найпоширеніші в нас – тополя тремтяча або осика, чорна або осокір, пірамідальна або колоновидна. Цю тополю ще називають італійською. Виростає у висоту до 40 метрів.
» 01.04.2018 Подорожчання передплати на друковані періодичні видання з 1 липня цього року, схоже, все-таки відбудеться. Національний оператор поштового зв’язку «Укрпошта» (читай – монополіст у сфері організації передплати на газети і журнали) підвищує розцінки...
» 01.04.2018 на ринку та в магазинах м. Бершаді станом на 27 березня 2018 р. (грн. за кг, літр)
» 01.04.2018 Царський посуд і ціпок від письменника
» 01.04.2018 Як Василь Гордійович вибився у люди
» 16.03.2018 Кількість населення у районах і містах області
» 03.03.2018 Лелека щастя принесе
» 12.02.2018 Водії! готуйте кошти на нові аптечки
» 29.01.2018 Замітки з історії Бершаді
Всі статті розділу Цікаво »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Народна артистка з Бершаді</b><br />У березні нинішнього року в Одесі було відзначено 90-у річницю з дня народження народної артистки, камерної співачки,...
1 фото   
<b>Атрибути різдвяних свят</b><br />Серед чималої кількості нових свят та традицій залишається популярним і важливим Різдво. Готуються до нього...
3 фото   
<b>Журналісти працюють і в свято</b><br />У понеділок з нагоди професійного свята &ndash; Дня журналіста &ndash; в редакції районки зібралися працівники...
5 фото   
<b>День Святого Валентина</b><br />
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Серединка
Ящук Прокіп Іванович (1920) 1920 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Сержант. Загинув 00.05.44. Похов. Ясський пов., Румунія.

З історії Бершаді
Особливо багато праці довелося прикласти для відбудови заводу та господарства радгоспу дружному колективу цукровиків на чолі з комуністом директором цукрового комбінату К. П. Казіміровим. Протягом чотирьох з половиною місяців 1944 року робітники працювали добровільно по 10—12 годин. Уже з жовтня, перекривши заплановані строки, завод став до ладу, почав переробляти цукрові буряки із... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

"Журавки" від Василя Думанського - Все цікаве про Бершадь і не тільки - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення