Але до біса усі ліричні вступи, відступи і завершення! Проблема не тільки у тім, як ростуть і виховуються наші діти. Ви зустрічали десь статистику, скільки дітей не народилось?! У 2010 році 500 тисяч дітей було народжено, а 200 тисяч знищено абортами! Такі цифри оприлюднив головний акушер-гінеколог Міністерства охорони здоров’я України В’ячеслав Камінський. Але це загальна кількість абортів з різних причин, із них 130-150 тисяч – через власне небажання матері народжувати.
Скільком малятам їхні матері підписали смертний вирок і самі ж оплатили послугу в лікарні (це я роблю вигляд, що не існує таких собі бабусьпомічниць і нетрадиційної медицини, бо того ніхто не рахує).
Не беруся засуджувати чи виправдовувати такі рішення.
Але розповсюджені причини серед молоді «батько не визнає/не хоче дитини» або «несприятливі фінансові та соціальні умови матері чи обох батьків» – не настільки вагомі «відмазки». Безперечно, добре, коли діти заплановані. Але на 100% себе убезпечити від сюрпризів можна хіба що відмовившись від сексу. Багатьох ви бачили, хто відмовлявся?! Ні, більшість покладається на контрацепцію. А потім бідолашні винятки хапаються за голови.
Просто так є. Аборт – це антигуманно щодо ненародженої дитини. Кому цікаво, почитайте якось на дозвіллі, як здійснюються деякі види абортів, – відразу все стане зрозумілим. До недавнього часу автору цієї статті теж аборт здавався виправданим рішенням. Мовляв, навіщо випускати дитину у світ, де її ніхто не чекає, де їй немає місця, народжувати ще одного мученика? Воно, можливо, і так, але ми не можемо відбирати право на життя навіть у ембріона. Хтозна, навіщо та вагітність?! Чи то Божа воля, чи знак долі, а чи звичайна випадковість, яких насправді, судячи із законів фізики, не буває...
Існують країни (наприклад, Афганістан, Ірак, Іран, Філіппіни, Єгипет), у яких аборти вважаються убивством ще ненароджених дітей, а тому забороняються законом. У таких державах, як Польща, Іспанія, Бразилія, Марокко, існують винятки щодо переривання вагітності: якщо народження дитини загрожує життю матері, або вагітність є наслідком зґвалтування.
Щодо України, то вона вважається ліберальною державою. Українка сама вирішує: народжувати їй чи ні, потрібна її дитина цьому світу чи зайва.
Тому й маємо показник зроблених абортів утричі вищий за європейський.
Звичайно, не варто забувати про релігійний аспект.
Якщо дитину було зачато – це благословення Боже, і що би не сталося, дитину виростить Бог. Віримо ми в це чи ні, покладаємося на вищі інстанції або вирішуємо свої проблеми, як уміємо, а пам’ятати треба одне: сім разів відмір...
і двадцять сім разів подумай, перш ніж шукати гроші на вбивство.
Юлія ШЕВЧЕНКО, студентка 5-го курсу Інституту філології і журналістики Вінницького педуніверситету.
