От тільки виходить, як в отій приказці, де йдеться, що вудити вудим, але скоро, мабуть, не будем. І тільки тому, що не буде що. У декого вже склалося враження, що і річку Дохно хтось міг віддати в оренду. Адже сітки кидають не тільки, як колись, крадькома, посеред ночі, а й посеред білого дня. Причому, без будьяких мук совісті і перестороги, що може нагрянути рибінспекція. А кажуть, що ловлять ще й електровудками, які взагалі нищать все живе.
Щоправда, мені відомий один з випадків, коли одного пенсіонера таки покарали 340 гривнями штрафу за те, ще ловив у холодну пору року на блешню. Тож виходить, що нею не можна, а сітками – скільки завгодно.
Тож звертаюся через газету, щоб через неї почути відповідь. Хто взагалі у нас відповідає за використання водних ресурсів, зокрема річки Дохно, і якими є правила вилову риби з неї? Врешті-решт, якими засобами лову можна користуватися, коли за блешню он який штраф, а от щодо сіток, яких повна річка, то щось не доводилося чути, щоб когось хоч одного із «сіткарів» покарали.
Складається враження, що на нашій річці у цьому році, починаючи з ранньої весни, взагалі ще не було перевіряючих.
Особисто я вже навіть пробував робити зауваження таким горе-рибалкам. На жаль, у відповідь від одного з них почув таке, що вже далеко виходить за межі порушеної теми. Їдь, мовляв, до себе в Росію і там наводь порядки, а ми тут як ловили сітками рибу, так і будемо ловити, і ти нам не указ.
Невже ми і справді настільки збайдужіли, що не хочемо вирішити в своєму місті навіть цю із численного переліку проблем? Хоч у даному випадку саме з неї, дріб'язкової, як це дехто вважає, виокремлюється вже набагато сер - йозніша, яка особисто мене обурила до глибини душі.
Адже я вже чимало років живу на Бершадщині і навіть вважаю цей благодатний край своєю другою Батьківщиною.
Хто ж, як не ми, подбає про її майбутнє? Невже так і будемо жити за принципом «моя хата скраю»? Невже порядки у нас, а з ними і політику, диктуватимуть не влада чи навіть в цілому не громада, а якісь тобі браконьєри, з якими зовсім не ведеться боротьба?
Щодо мене, то я навіть готовий назвати декого з отих «сіткарів», яких пора приборкати давно, якщо це взагалі когось у нас зацікавить. На мою думку, якби подібним чином поступили хоча б половина з рибалок-любителів, які не проти відпочити біля річки з вудкою в руці, зовсім іншими були б у нас рибні запаси.
Іван СУРЖИКОВ, пенсіонер. м. Бершадь
