Щоб бути з врожаєм

Дефіцит вологи в грунті поставив всіх перед непростою дилемою: сіяти озиму пшеницю, чи припинити?
Погляди на дану проблему керівників області, науковців і практиків іноді відрізнялися до діаметрально протилежних.
Якщо дехто твердив, що посів озимої пшениці в суху землю потрібно припинити, бо по науці ризик вважається виправданим тільки тоді, якщо засівати лише до 50 відсотків площ (а в нас вже засіяно 72 відсотки), то дехто з науковців, а також практиків, доводив, що сіяти все-таки треба, щоправда, суворо дотримуючись вологозберігаючих технологій, внісши поправки в структуру посівних площ тощо. А от з підготовкою грунту на зяб – цю роботу виконано лише на 42 відсотках площ, вирішено було зачекати, поки не піде дощ. Орієнтуючись на непросту ситуацію у кожному господарстві, треба підготувати страховий фонд насіння ярих культур.
Щодо тваринництва, то було відзначено, що позитивна динаміка його розвитку відстежується ще не у всіх районах. Тому поставлено завдання поправити баланс кормів і довести їх запаси до 28-30 центнерів кормових одиниць на умовну голову.
Цех під відкритим небом щороку заставляє хліборобів підходити до виробництва по-особливому. У багатьох господарствах вже навіть призвичаїлися за будь-яких умов бути з урожаями. Саме тому було згадано істину, що не дощу потрібно просити, а урожаю.
Не менш гострою була розмова і по комплексу земельних питань. Йшлося і про розрахунки за оренду паїв, і про борги за оренду земель запасу, через що на місцях не добирають коштів у бюджет, а також про незадовільні темпи приватизації земельних ділянок приватного сектору – з даних питань виступив начальник головного управління земельних ресурсів О.М. Коник.
Висновок з наради можна зробити такий – необхідно прискорити всі роботи.