Щоб якимось чином мати їх хоча б на найнеобхідніше, ми ще на початку минулого року взяли участь у конкурсі «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Цим проектом передбачено співфінансування об'єктів соціальної сфери села, тож з самого початку розраховували, що за кошти, які надійдуть як переможцям цього конкурсу, буде здійснено хоча б частковий ремонт дитячого садка.
А обсяги робіт передбачалися чималі – лише тридцять вікон потрібно замінити на пластикові, та ще й семеро дверей. Капітального ремонту потребує і система опалення. Власними силами і за власні надходження цього аж ніяк не в змозі було зробити.
Потрібно відзначити, що до логічного завершення цього конкурсу наближалися з чималими потугами – передували цьому і численні поїздки до обласного центру, і переоформлення документів, ніби навмисне хтось випробовував нас на витримку. Аж поки нашу документацію не було затверджено у представництві ООН у Києві. Угода між Європейською Комісією та Програмою Розвитку ООН про співфінансування і реалізацію проекту була затверджена ще у 2007 році. А у 2008-му вже було складено угоди про партнерство між районами і програмою розвитку ООН. Тож нам навіть обіцяли, що кошти надійдуть до нас вже з першого їх траншу і найближчим часом. А перший транш очікується наприкінці березня.
Тому одразу ж плануємо використати їх на часткову закупку металопластикових вікон.
А частково тому, що виплата їх здійснюватиметься в три етапи – спочатку 20 відсотків від усієї суми, тоді 70, і аж наостанок решту. Щоб не виникало ніяких затримок, договори з виробниками вікон уклали заздалегідь.
Якщо у когось виникне запитання, чому саме вирішенню цієї проблеми надається перевага, адже існує чимало інших, не менш важливих, то відповідь на нього нескладна. Діти – це наше майбутнє. Як тільки не зуміємо створити їм умов для гармонійного розвитку, то про яке майбутнє можна тоді вести мову.
Але на контролі у нас не тільки цей соціальний об'єкт.
Наскільки це тільки можливо, працюємо і над проблемою освітлення вулиць села, частково обгороджено кладовище і маємо намір завершити цю роботу.
У перспективі участь і в інших проектах та конкурсах.
Вже підготовлено, наприклад, пакет документів, щоб взяти участь у конкурсі, спрямованому на створення місць відпочинку для жителів села.
У минулому році теж були учасниками одного з них, виборовши звання «Село високої культури та зразкового громадського порядку».
Ставши переможцями, отримали 7,5 тисячі гривень на благоустрій – їх було використано на ремонт доріг.
На перший погляд ці кошти, якщо порівнювати з потребою в них, ніби краплина в морі. Але у пору безгрошів'я і це гроші.
Ще 25 тисяч гривень виграли раніше на монтаж молокоблоку в селі. Жаль лише, що через певні, в тому числі і об’єктивні причини, він поки що не діє. Але всі розуміють, що це – тимчасово.
Облаштовували цей молокоблок, до речі, за 50 тисяч гривень, взятих у кредит.
Неабиякою проблемою для
Бирлівки, на жаль, продовжують залишатися дороги, яких по селу більше 15 кілометрів.
Хоч на території нашої громади вони далеко не найгірші і по мірі можливостей ремонтуються, все ж хотілося б дочекатися тієї пори, коли можна буде здійснити їх капітальний ремонт.
Чимало терпіння і витримки, як і затрат, потребують, звичайно, і поточні проблеми, з якими доводиться мати справу щодня. Однак сподіваємося, що завдяки нашій активності, в тому числі і участі у згадуваному вже проекті «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», який є спільним проектом Європейської комісії та Програми Розвитку Організації Об'єднаних Націй, осилимо ще одну із найзлободенніших. Головне – бути зацікавленими у тому і мати бажання щось зробити, тоді на шляху до розвитку громади не зупинять ніякі перешкоди.
