На прибиранні центрального парку у райцентрі активно працювали працівники райдержадміністрації, районної та міської рад.
– Що від мене залежить, – розповідав сільський голова Петро Васильович Швець, – намагаюся робити. Однак проблеми все-таки є. Господарі окремих помешкань, наприклад, десь пороз’їжджалися, а їхні обійстя прибирати нікому, і вони нерідко псують загальний вигляд села. Втручатися ж у приватну власність ніхто не має права.
Іноді навіть не можна було не дивуватися винахідливості і кмітливості сільського голови. Адже коштів у сільській раді катма, як і у всіх, а він умудрився ще й паркан попід городи між Джулинкою і Берізками-Бершадськими обгородити. Та ще й з неабияким смаком. Хоч матеріали для цього, як і фасон, особисто завіз десь аж із районів Західної України, обходиться він зовсім недорого. Вже заготовлено матеріали, щоб почати городити його ще й у Берізках-Бершадських.
Чимало, звичайно, тут робиться за рахунок чи силами населення, підприємців, однак не довелося почути ні від кого жодного нарікання з приводу цього. Навіть навпаки.
Підприємець Г.В. Рудь, наприклад, розповів, що до влади у селі в нього жодної претензії. Що від нього вимагалося зробити у плані благоустрою – вже зроблено. От що то значить своєчасно налагодити співпрацю.
А ще один із підприємців В.І. Ткачук запевняв, що П.В. Швець взагалі увійде в історію села за те, що газифікував населені пункти і впорядковує їх. Хоч усі знають, що робиться це досить непросто.
Не можна, звичайно, сказати, що у Джулинці взагалі немає проблем. Тут не мають навіть коштів, щоб організувати дороги з твердим покриттям до паспортизованих сміттєзвалищ, вуличне освітлення теж має ще запрацювати десь аж під кінець червня. Проте над то важливо, що тут беруться за роботу гуртом. От і видно сліди. Досить чутко реагує на те і населення. Кажуть із газифікацією у цьому селі не так просто вже купити й хату, хоч не так давно їх було у продажу чимало.
А от про Чернятку, що по сусідству, цього вже не скажеш.
Не даремно Чернятську сільську раду критикували на обласному рівні. Окремі жителі села не захотіли чомусь навіть спілкуватися з кореспондентом на тему благоустрою.
Ні, населення свої обійстя з настанням весни дещо підчепурило, чого аж ніяк не можна сказати хоча б про територію в центрі села. Позиція сільського голови С. О. Олексія в цьому дещо дивна. Якщо обласною радою категорично вимагається дбати про благоустрій повсякдень і повсякчас протягом усього року, то керівник громади пояснював, що давно вже могли б все зробити, однак не поспішали, бо в селі прийнято прибирати все напередодні Дня Перемоги, в той день тут і проводи.
Виходить, звідси і беруть свій початок контрасти.
Від фінансування сільської ради залежить, звичайно, чимало, однак головну роль у цьому селі відіграє все-таки людський фактор. Якщо, наприклад, на сільському кладовищі у Чернятці людина, яка за ним доглядає, на своєму, як кажуть, місці, то й порядок на ньому впродовж усього року. Однак цього не скажеш про територію усієї громади.
Тож нічому дивуватися, що тут стільки адміністративних порушень – тільки минулорічних штрафів за них стягнуто 6400 гривень.
Чимало належить зробити у плані благоустрою і в Ставках. Вирішуючи проблему газифікації, тут хоч і випустили на деякий час з поля зору це питання, тепер намагаються надолужити згаяне. Сільський голова Ю.К. Кушнір розповів, що територію села розподілено між відповідними організаціями та службами, і ситуація з прибиранням поволі покращується. Сприятиме темпам робіт і те, що розблокували, нарешті, рахунки у казначействі, і тепер є можливість хоч придбати вапно.
Однак роботи попереду ще дуже багато.
Порівнюючи контрасти у населених пунктах, згадалося, як раніше, коли не справлялися із завданнями по благоустрою, то посилалися на зайнятість на весняно-польових роботах. Що ж нині перешкоджає наведенню порядку, коли у селах суцільне безробіття?
