На знімку: голова райдержадміністрації О.Ф. Снігур (справа наліво) та сільський голова М.В. Замкова спілкуються з пенсіонерами Ф.К. Ратушняком, Г.М. Клебанським та Д.С. Козійчуком.
Хоч сільський голова Марія Василівна Замкова помітно хвилювалася, зустрічаючи на своїй території таких гостей, забігаючи наперед, потрібно відзначити, що далеко не кожний з сільських голів-чоловіків спромігся розгорнути таку діяльність, стільки встигнути, скільки вдалося їй.
Найперше здивувало, що на прийом до представників влади, зокрема до О.Ф. Снігура, провести який було заплановано теж, з настільки непростої і однієї з найбільших у районі громади не записався ніхто. Але дуже швидко виявилося, що весь секрет в тому, що у цьому селі тепер на такий прийом звикли, насамперед, іти до сільського голови. А коли люди йдуть до сільського голови, то це означає, що довіряють і поважають, одразу відзначив Олександр Федорович.
Та і на об’єктах соціальної сфери легко можна було помітити зрушення. Замінили, наприклад, вікна і двері на фасаді будинку культури, який давно потребує ремонту. По ходу вже вирішувалося, яким чином відремонтувати ще й покрівлю.
Позиція О.Ф. Снігура в таких випадках така.
– Я розумію, – наголошував він, – що в селах готуються до таких приїздів і завжди хочуть показати все краще. Але мене, насамперед, цікавлять проблеми громади, те, що заважає жити.
Чистотою і затишком зустріло гостей і сільське відділення зв’язку, яке під одним дахом з будинком культури. А це, мабуть, означає, що і проблеми у зв’язківців однакові.
У Війтівці чи не на кожному кроці було відчутно, що тут робиться якась робота. Тільки ступивши, наприклад, на шкільне подвір’я, вже можна було робити висновок, що у школі, яка одна з найбільших у районі – у її стінах навчаються 454 учні, трудиться далеко небайдужий колектив педагогів. Тут добре дбають про навчання та виховання підростаючого покоління, чимало роблять власними силами. В школі вже готові внутрішні туалети, вдалося оновити чимало парт, що також заслуговує на увагу. Такий освітянський заклад, за висновками представників влади з району, та настільки здружений колектив заслуговують на найкращу похвалу. Досвід роботи даного педколективу, очолюваного В.М. Джужуком, заслуговує узагальнення і вивчення.
Вразив членів робочої групи і дитячий садок «Мрія», завідуючою в якому О.П. Рудь.
Здавалося б, двоповерхове приміщення, чимале подвір’я, 88 вихованців – коли тільки раду всьому дати. Але з усього було видно, що дають.
Цікаво, що чимало в ньому робиться без особливих затрат. Зі смаком оформлені хатинка на курячих ніжках, млин, гойдалки, стільчики з пеньочків тощо. То, виявляється, лише витвір рук і фантазії робітника цього закладу Г.С. Дяченка, за що йому і вихователі, і діти та їхні батьки щиро вдячні.
Межує з цим закладом ще один дитячий садок «Світлячок», у якому 62 діток. Здавалося б, завідуючій Л.І. Юрченко не так просто конкурувати з «Мрією». Насправді ж, за її словами, зовсім неважко, бо колектив «Світлячка» вважає себе умовно одним дитячим садком з «Мрією». Тим більше, випускники «Світлячка» надалі переходять у «Мрію».
Але і в даному випадку відчувалося піклування про діток не тільки вихователів, а й голови села. Марія Василівна добре орієнтувалася і в ситуації з ремонтами, і в тонкощах дошкільного виховання, харчування дітей.
Неабиякий порядок наведено і на кладовищі цього села.
Проблем, звичайно, вистачає й у Війтівці – у школі треба замінити котел, про економніший мріють і у дитячому садку. Але кожний з цих моментів тут давно на контролі.
За день оглянути все, звичайно, було неможливо. Однак, орієнтуючись навіть на побачене, О.Ф. Снігур вже відтепер попередив, що на базі даної сільської ради будуть проводитися семінари, щоб сільські голови-чоловіки наочно могли переконатися, що можна все-таки щось робити для громади.
А ще, щоб чогось досягнути у наш час, потрібно більше звертати увагу на людей, як от у даному випадку, жити з громадою її проблемами.
Щоправда, певні зауваження голові села було зроблено щодо порушень, виявлених у сфері торгівлі. Однак М.В. Замкову в даному випадку можна зрозуміти. Надто непросту ношу взяла вона на свої плечі, щоб можна було все зробити одразу. Ситуація підказує, що у даній громаді і надалі вирішуватимуть всі проблеми.
Павло КУШПЕЛА.
