З Вінниці – по Європі

  • Подобається1Не подобається
  • 12 Жовтня 2011, 09:00


Переконався на собі, що подорож справді захоплює, бо побачене на власні очі не йде в ніяке порівняння з побаченим на екрані телевізора. І найголовніше, що в такій ситуації зацікавлює – це спілкування з людьми різних країн, тим більше, що їх менталітет, культура, умови життя, праці та відпочинку суттєво відрізняються від наших. Особливо це відчув у Франції та Швейцарії, де розміщені не лише Європейські, а й світові інституції. Саме тут відчуваєш неповторну свободу особистості, можливість жити й творити, сповна реалізувати свої задатки й прагнення.

Останні кілометри по Німеччині нас супроводжувало тепле сонце, а при в’їзді до Франції – короткий рясний дощ. Обабіч дороги почали з’являтися чудові озера з величними білосніжними яхтами. Недільний день доходив до надвечір’я, тож вирішили скористатися моментом, щоб у пригороді Страсбурга, ще до поселення в готель, відвідати супермаркет «Ашан». Яким же було наше здивування, коли виявилось, що такі заклади торгівлі у неділю не працюють.

Тільки продуктові магазини, кафе та ресторани. Це тому, що французи в цей день займаються сім’єю, дітьми, ходять в гості чи на природу, відвідують храми та музеї.

Правда, саме в цій вільній країні побачили велике засилля арабів та інших вихідців з Африки, з якими у місцевої влади виникають час від часу свої проблеми.

Поселившись в готелі під незвичайною назвою «Етап», подібні, до речі, можна зустріти в багатьох країнах, всі почали готуватися до найважливішого завтрашнього дня – офіційної презентації Вінницької області в приміщенні Ради Європи. Але оскільки ця церемонія мала відбуватися о 17-й годині, то ми отримали чудову можливість відвідати основні установи Євросоюзу.

До головної будівлі (на знімку), де розміщені парламент та уряд ЄС, потрапили досить швидко – кожному при перегляді паспорта було через півхвилини видано бейджик, з яким подорожували по залах Ради Європи у супроводі провожатого з числа працюючих тут наших колег із прес-служби.

Оскільки про саму офіційну презентацію нашої області я вже інформував тебе, шановний читачу, тож поділюся стисло враженнями від побаченого в країні.

Рада Європи – одна з найстарших в Європі міжнародних політичних організацій, головною метою якої є побудова єдиної Європи, основуючись на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства права. Європейський парламент було створено в 1957 році, який з 1979-го вибирається населенням країн-членів ЄС. Він є одним із семи інституцій Євросоюзу і має три дуже важливих завдання: контроль Європейської комісії, законодавство і бюджетування.

Кабінет міністрів, тобто уряд, є керівним органом.

Він складається з міністрів закордонних справ усіх країнчленів і збирається на сесії один чи два рази на рік. Країни-голови Комітету міністрів змінюються кожних півроку.
Щотижнево проводяться засідання Комітету на рівні послів.

Ми мали змогу вільно ходити по всьому приміщенню Ради Європи, фотографуватися в найголовніших залах, де проходять засідання вже названих інституцій, а також там, де засідають комітети й проводяться прес-конференції (на знімку).

Цікавою виявилася і зустріч з Даніелем Холтгеном, директором комунікації Ради Європи.

Вдалося нам побувати і в Європейському суді з прав людини, де мали розмову з юристом Секретаріату Павлом Пушкарем. Цікаво було дізнатися, що Страсбурзький суд часто називають «сумлінням» Європи. До нього апелюють, коли національні судові інстанції безсилі захистити права громадян. В даний час на розгляді в суді знаходяться 150 тис. справ.
Найбільше скарг надійшло з Росії, Туреччини, Румунії, Італії та України.

До речі, вже на самій презентації нашої області, мав змогу поспілкуватися з нашими земляками-бершадцями – Мариною Ставнійчук, Сергієм Татусяком, Віталієм Кузьмишиним, Іваном Андрієвським. Повною несподіванкою стала зустріч з бершадчанкою Наталією Мірошник, яка вже 13 років працює в Європейському суді.

Запам’яталися у Франції яскраві вивіски, рекламні вітрини. На дорогах немає заторів, автомобілі в основному середнього класу, зовсім не бачив величних «джипів», якими люблять хизуватися у нас.

Багато велосипедистів, зелених насаджень, квітникових композиційних клумб. Вразили штучні канали з водою, біля яких відпочивають люди.

Франція – це країна, де можна насолоджуватися красивим життям, природою, архітектурними пам’ятниками, найкращими винами і доброю кухнею. Французи привітні і завжди готові до спілкування, в тому числі й на англійській мові. На жаль, ми своїми знаннями мов похвалитися не могли, за винятком декількох колег, хоч особливого дискомфорту не відчували.
Адже поряд чимало туристів з багатьох країн, і мова жестів вже давно стала інтернаціональною.

Наступного дня ми продовжили подорож дорогами Франції і вже через години три непомітно потрапили до Швейцарії. Оскільки головні заходи з презентації Вінниччини мали відбуватися надвечір у столиці країни Берні, то нам, журналістам, організували працівники українського посольства ще й поїздку до Женеви, де розміщене Європейське відділення багатьох інституцій ООН. Знову серйозний догляд лише при вході в оонівське приміщення, швидка видача нових бейджиків з написом «Преса» і призвіщем та ім’ям. А потім – вільне пересування по всій території і приміщеннях. Допомагала нам в цьому наша співвітчизниця і колега, яку, до речі, вже вдруге обрали своїм головою члени асоціації журналістів, які тут акредитовані. Правда, коли я запитав її про зв’язок з нашою вітчизняною спілкою журналістів, то почув у відповідь, що він відсутній повністю й до неї на контакт від спілки ніхто не виходив. Знайомилися ми і з умовами праці акредитованих тут журналістів, навіть пообідали в оонівській їдальні, де на вибір пропонується до десятка кухонь різних груп народів.

Тут зачаровують зелені краєвиди і, звичайно, славнозвісне Женевське озеро, поверх якого проглядаються вершини гір. Женева, як і весь цей кантон, є франкомовним, а от Берн – вже німецькомовним. Ці мови є офіційними, поряд з італійською та ретороманською. І ніяких проблем, тим більше сутичок, через використання іншої мови тут немає.

Швейцарці вважають, що головне не те, якого мовою ти говориш, а що ти робиш для суспільства, для сім’ї, щоб вони були забезпечені й жили в комфортних умовах.

Швейцарія складається з 23 кантонів, які поділяються на громади. У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Для прикладу, в кожному кантоні – та навіть у кожній громаді – своя поліція і право самостійно визначати розмір податків. Чотири рази на рік тут проходять референдуми по найбільш хвилюючих людей проблемах, і їх волевиявлення є визначальним. Так, нещодавно, після референдуму, було прийнято рішення про заборону в країні будівництва мусульманських мечетей, хоч це ніби й суперечить правам людини.

150 кілометрів на північ від Женеви – і ми вже в Берні.

Презентація нашої області знову була призначена надвечір і проходила у величній залі органної музики.

Після виступу Сергія Татусяка присутні дипломати зацікавилися Вінниччиною, про що сказав у своїй промові й посол України в Швейцарії Ігор Дір. Та особливо всі «загорілися» нашим краєм, коли переглянули чудову концертну програму – запальні національні пісні й танці, а також виконання класичних творів нікого не залишили байдужими.

Продовжилося спілкування всіх і опісля в розміщеному поруч невеликому двоповерховому приміщенні посольства України, де було організовано прийом гостей на честь презентації Вінниччини.

Він проходив як у кімнатах, так і на подвір’ї. Ми також мали можливість ще раз, як і в Страсбурзі, поспілкуватися з членами нашої офіційної делегації, гостями.

Вже покидаючи цей захід, вперше побачив тут два поліцейських, які через пізній час і багатолюдність в посольстві «стояли на варті» – посміхалися і фотографувалися з кожним бажаючим.

Саме тут познайомився з мером Берна, який приїхав на презентацію… велосипедом.

Вранці ми зустрічалися зі своїми колегами в одному з медіа-центрів, який видає більше десятка різних газет, володіє багатьма теле- і радіоканалами. Їх умови праці, апаратура, як і оплата праці, справді викликають заздрість.

А опівдні другого дня наші вінницькі артисти, як і вся делегація, були учасниками чудового дійства на центральній площі Берна, на яке зібралися тисячі відвідувачів. А українські стяги – великі й маленькі – майоріли повсюдно в натовпі, привертаючи увагу до України, до українців.

Це справді незабутнє видовище, і саме тут відчув справжню гордість за свою приналежність до великого європейського народу.

Дивувався, як тут вміють відпочивати, і які високі тут соціальні стандарти. Людей найбільше турбує добре оплачувана робота, сім’я, діти, освіта, охорона здоров’я і навколишнього середовища, можливість гарно відпочити, для себе і дітей зробити кар’єру. І подумалося – це ж і є той самий соціалізм насправді, який ми в себе будували багато років і так й не побудували. А як багато нам ще треба років і зусиль, щоб досягти швейцарського рівня.

Можливо тому вищесказане, плюс стабільність в усьому, так вабить сюди численних туристів і бажаючих тут проживати, а фінансові магнати світу довіряють свої кошти саме банкам цієї країни.

Вулиці багатолюдні більше у вихідні, тут все доглянуто і пов’язане з старовиною (на знімку), а з фонтанів можна пити воду. Недалеко від міста можна побачити «культурні» випаси для худоби, яка дає екологічно чисті продукти. Правда, ціна на них дуже висока.

Автомобілями користуються економними, дуже багато водіїв-жінок. Тут не прийнято хизуватися розкішшю. І вже вдома, при перетині кордону на митниці «Шагіні», знову побачив розкішні «джипи» наших митників та інших чиновників, які Європа собі рідко дозволяє.

Невже справді ми не навчимося жити і працювати по-європейськи?

Павло БАЙДАЛЮК


Дивіться також в розділі  Цікаво
» 17.06.2018 Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина, що схожа на коноплю, за розміром і формою нагадує полин гіркий (звідки і назва – полинолиста). За сприятливих умов стебло рослини досягає висоти 22,5 метра, а коріння заглиблюється до 4 м. Стебло і...
» 02.04.2018 Сьогодні розповім про тополю. Відомо близько 150 видів тополь. Із них в Україні – 11. Найпоширеніші в нас – тополя тремтяча або осика, чорна або осокір, пірамідальна або колоновидна. Цю тополю ще називають італійською. Виростає у висоту до 40 метрів.
» 01.04.2018 Подорожчання передплати на друковані періодичні видання з 1 липня цього року, схоже, все-таки відбудеться. Національний оператор поштового зв’язку «Укрпошта» (читай – монополіст у сфері організації передплати на газети і журнали) підвищує розцінки...
» 01.04.2018 на ринку та в магазинах м. Бершаді станом на 27 березня 2018 р. (грн. за кг, літр)
» 01.04.2018 Царський посуд і ціпок від письменника
» 01.04.2018 Як Василь Гордійович вибився у люди
» 16.03.2018 Кількість населення у районах і містах області
» 03.03.2018 Лелека щастя принесе
» 12.02.2018 Водії! готуйте кошти на нові аптечки
» 29.01.2018 Замітки з історії Бершаді
Всі статті розділу Цікаво »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Олексієві Степовому дали 10 років за карикатуру на Сталіна</b><br />&rdquo;Ви якою мовою говорітє? &mdash; 81-річний Олексій Степовий стоїть на східцях Будинку культури в селі Джулинка...
5 фото   
<b>ПАТ "Бершадьмолоко" - 40 років</b><br />Різне траплялося за сорокалітню історію нашого підприємства. Але більше все ж було, мабуть, добрих справ, які і...
3 фото   
<b>З візитом до Польщі: вивчаємо досвід реформування галузей</b><br />З 18 по 21 травня делегація Бершадського району відвідала Єнджейовський повіт Свентокшиського воєводства Распубліки...
7 фото   
<b>Запалення газу в Шумилові</b><br />2 лютого 2011 року у с Шумилів Бершадського району перебував голова Вінницької облдержадміністрації М.Джига.
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Ставки
Магеровський Семен Максимович (1918) 1918 р., українець. Мобілізований в 1941 р. Краматорським РВК. Рядовий. Загинув 05.12.41.

З історії Бершаді
14 березня 1944 року для бершадців настав радісний день: війська 2-го Українського фронту визволили їх рідне місто. В пам'ять про воїнів та земляків які віддали своє життя за визволення Бершаді, в центрі міста на братських могилах споруджено обеліски та скульптурні групи, біля підніжжя яких завжди живі квіти. Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

З Вінниці – по Європі - Все цікаве про Бершадь і не тільки - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення