Розраховували, за словами Василя Григоровича, не менше як на 60-70 центнерів зерна з гектара, а намолотили, через засуху, лише по 35 центнерів. Озимий ріпак видав по 23. Якби не затрати, до яких вдалися на полях, розраховуючи на вагомий урожай та професійний догляд за посівами, не мали б і цього.
Жнивувати планували двома власними, найсучаснішими комбайнами, але, перестрахувавшись, не пошкодували 20 тисяч гривень і відремонтували ще й третій. От і тривали жнива тільки два тижні, хоч мали озимої пшениці 1032 гектари і 214 гектарів ріпаку.
Прийнято вважати, що економічно вигідно, коли поля розташовані компактно. Дещо виручило у цьому році те, що вони видовжені на 14 кілометрів. От і не обминули деякі з них краплі дощу, тоді, як на окремих, за два з половиною місяці, не було його зовсім.
За словами Василя Григоровича, саме у такі складні роки, як нинішній, добре видно, наскільки відповідально всі ставилися до вирощування урожаю. Виручила агрономічна служба під керівництвом головного агронома В.О. Петрука, яка діяла відповідально і злагоджено. Не можна не відзначити і комбайнові екіпажі у складі Миколи Паляниги і Михайла Білодіда, Віктора Кубка і Леоніда Коритчука, а також Олександра Кукурудзяка і Віктора Лещенка.
Якщо засуха вдарила по всіх господарствах району, то осіївське вразила з подвійною силою, адже мають ще і немале тваринництво, яке вимагає великої кормової бази.
Та на те і керівники та спеціалісти, щоб якнайбільше передбачати, убезпечуючись від збитків. Тут не тільки протрималися з тваринництвом, створивши торік перехідний запас кормів, а ще й зуміли закласти певну їх кількість на наступну зимівлю. На столі у директора господарства виднілися розрахунки, чим у такий непростий рік можна буде доповнити кормові запаси восени.
Про те, щоб згорнути таку галузь, як тваринництво, тут і мова не йде. Натомість, маючи 16-кілограмові надої від корови, планують наростити їх поголів’я від нинішніх 250 голів до 500. Причому, стадо формується високопродуктивне – від окремих корів вже доять по 30 кіло грамів молока.
В Осіївці на заробітній платі не економлять. За розрахунками, середня чисельність працюючих, станом на 1 липня, становила 110 чоловік, фонд заробітної плати за червень – 299 тис. грн., а в середньому заробітна плата – 2719 гривень. От і вір після цього в те, що інвестор ніби приходить тільки для того, щоб вирішувати власні економічні інтереси. За словами спеціалістів, на заробітну плату в Осіївці припадає 20 відсотків від загальних витрат на виробництво.
Щодо джерел економії коштів, завдяки чому зароблене виплачують ще й без затримок, то тут над цим неабияк працюють. Реалізуючи молоко екстра-класу за ціною 2,9 гривні за літр, теж скаржилися на невисоку заготівельну ціну на нього, та все ж рентабельність молочного виробництва становить 16 відсотків, а в більш сприятливі періоди сягає навіть 40.
Складніше у рослинництві, де на прибутки чекають рік.
Але і в цьому випадку затрати планують під конкретний урожай, щоб у кінці року можна було відстежити, де вони не виправдані. Цьогорічний висновок – обов’язково виконувати всі агроприйоми своєчасно, якісно і ні в якому випадку не спрощуючи технологій. Тим більше, що у господарстві вони малозатратні, або по нульовому циклу обробітку.
Немаловажно і те, що на першому плані тут завжди підбір кадрів. Особливо відзначилася у цьому інженерна служба, очолювана В.І. Настенком.
Перелаштовуватися на нові технології у рослинництві і тваринництві було непросто, але здійснено це тільки завдяки відповідним кадрам.
Будь-який бізнес тим і хороший, що в основному прораховується наперед.
Неодмінною умовою благополуччя є, звичайно, і економічна служба. В Осіївці наперед складається бюджет, який аналізується, затверджується і аж тоді доводиться до виконавців. З цими обов'язками добре справляються головний бухгалтер Т.М. Романченко, головний економіст Н.А. Січкар і економіст Н.В. Бєляєва.
За оренду земельних паїв тут видають у поточному році по 710 кілограмів пшениці і розраховують додати ще з пізніх культур.
Цікаво, що в цьому господарстві відпрацювали власну систему контролю за витратою паливно-мастильних матеріалів, завдяки чому теж домагаються економії. Кажуть, що з появою інвестора ТОВ «Осіївське» взагалі стало зовсім іншим – у технічному, технологічному, економічному планах.
Яку вигоду має від цього громада? В.Г. Топіха пояснив, що про це нехай краще розкажуть люди.
А по їхніх відгуках можна теж у чомусь орієнтуватися. З Осіївки, відколи він очолив господарство, не було жодної скарги. Хоч цілком зрозуміло, що і в цьому господарстві не все так гладко у такий складний час.
Однак у інвестора не залишається поза увагою і соціальна сфера в обох селах громади, про що вже неодноразово розповідалося в газеті.
Павло КУШПЕЛА
