А ще тим, що, виявляється, кошаринецькі зернята приглянулися одеським переробникам, які забирають їх своїми автопоїздами для переробки на східні солодощі з подальшим експортом до Туреччини.
Оскільки в час нашої розмови чергові автомашини завантажувалися у металевому ангарі соняшниковими зернятами, то скористався можливістю побачити цей процес та зафіксувати його на знімку. І хоч в об’єктив попали разом з керівником господарства тільки Олександр Ковтун, Валентина Козір та Наталя Шубович, почув гарні слова і про інших працівників току, які під керівництвом Світлани Грицик працюють майже круглорічно – в жнива, на буртуванні зерна, його очистці, протруєнні, підготовці до посіву тощо.
Найбільше гарних слів від Сергія Станіславовича почув на адресу механізаторів Віталія Токаренка та Анатолія Бездітного, які успішно працюють на потужних імпортних комбайнах «Джон Дір», а також про Володимира Очашлюка, Олександра Терінчика та інших, хто виконує основні роботи на полі.
Гарні сходи вже з’явилися ріпаку, під дощ вдалося посіяти 420 га озимої пшениці.
Ще залишалося в полі 120 га кукурудзи, але її не збирали тільки тому, щоб вона природним способом позбавилася вологи і тоді зникне потреба її просушування за великі кошти на комбінаті.
– Ми маємо всю необхідну сучасну техніку для роботи в полі, працьовитих людей і грамотних спеціалістів, щоб вирощувати хліб, – говорить керівник. – Складські приміщення дозволяють одночасно зберігати до 4,5 тис. тонн зерна і все ж розпочинаємо спорудження ще одного сучасного ангару для зберігання зерна, який в зимовий період використовуватиметься і для зберігання техніки.
Гарне враження від побаченого у цьому сільгосппідприємстві ще раз підтвердило, що тут справді виходять на європейський рівень господарювання.
Павло БАЙДАЛЮК
