На знімку: директор держлісгоспу Микола Володимирович Краснєєв розповідає про принцип роботи придбаного дровокола. Фото автора.
– Якщо населення району звернуло увагу, практично щобазару продається по 3-4 машини готових до спалювання колених дров. Навіть підприємці купляли їх у держлісгоспі, перепродували і мали від того якийсь заробіток.
От і виникло питання у колективі лісівників, чому це хтось, не маючи ресурсів, заробляє, а держлісгосп такі ресурси має, а не використовує? Тому і вирішили купити обладнання для коління дров і готувати їх для продажу самостійно не тільки населенню, а й установам та організаціям, які виявлять бажання такі придбати.
Започаткувавши такий вид виробництва, отримали не лише новий вид продукції, а ще й зайняли частину людей, які працювали на режимі неповного робочого дня.
Проблема в тому, що тепер дуже мало продукції відвантажується за межі України, і висококваліфіковані працівники лісоскладу змушені були працювати не повний робочий день, тиждень. Забезпечили з придбанням дровокола їх роботою, і вони почали отримувати за виконану роботу заробітну плату, а підприємство – додаткові доходи. У вільний від основної роботи час усі займалися колінням дров.
Продуктивність дровокола – 10-15 кубометрів за зміну – залежно від довжини, яку хочемо отримати. Чим вони довші, тим продуктивність буде більша.
Коли готувався цей матеріал, на майданчику колених дров було вже заготовлено складометрів із двісті. Таким чином, сформувався ще й підсушний їх фонд. Тепла сонячна погода сприяла їх висиханню, і на осінь вони вже будуть готові для спалювання. Усі бажаючі придбати їх можуть звернутися у контору держлісгоспу.
Ціни на них залежать від варіанту їхньої підготовки.
Колені і пакетовані у контейнери – дорожчі, а є і навалом – такі дешевші. Людина, яка приїде по них власним транспортом і сама їх вантажитиме, заплатить дешевше. У кого транспорту нема, можна за додаткову плату орендувати його у лісгоспі. Дрова за додаткову плату можуть навантажити.
Таким чином, підхід до ціноутворення гнучкий, але в цілому ціни на них доступні.
Дрова, запакетовані у контейнер, можуть доставити замовнику разом із контейнером прямо на його подвір'я.
Чи вистачить лісів взагалі з переходом на такий альтернативний вид палива, як дрова? На це питання М.В.
Краснєєв відповів, що держ - лісгосп на сьогодні виконує всі засади на принципах безперервності і невиснажливості лісових насаджень. Безперервність означає, що вирубується спілий ліс, і повернутися на це місце з рубками можна буде аж тоді, коли він знову буде у віці спілості. Маючи 15 тисяч гектарів лісів і вік спілості 150 років, держлісгосп міг би рубати його по 150 гектарів щороку. Але, враховуючи різні особливості і фактори, в тому числі і наявність заповідника тощо, вирубується щороку не більше 90 гектарів, що становить тільки 60 відсотків від розрахункової лісосіки по площі.
Ще один контроль – невиснаженість. Тобто, запас лісу в деревині, яка приростає на теренах району, ні в якому разі не повинен зменшуватися, тобто ліси не повинні виснажуватися. Якщо на гектарі приростає 3,5 метра кубічних деревини або 53 тисячі метрів кубічних на всій площі, то заготовляється її різними видами рубок тільки 36 тисяч метрів кубічних, що становить близько 75 відсотків від приросту. Тобто, щороку запаси деревини в лісах району ще й збільшуються. А ще ж щороку садимо ліс на 125 гектарах.
Коли готувався цей матеріал, у держлісгосп надійшла телеграма, що облдержадміністрація виділяє 700 гектарів нових земель під посадку лісу і цікавилися, скільки гектарів зможуть освоїти у держлісгоспі.
Отже, хвилюватися, що лісові насадження можуть зникнути, немає ніяких підстав.
