Срібні коси молодої країни

  • Подобається0Не подобається
  • 20 Серпня 2016, 09:00

ЩО ТАКЕ БОГ!

Чверть століття прожила моя Батьківщина – молода, нова, оновлена, вільна, незалежна від «братів», «сестер» і друговидних ворогів. У когось коси посивіли за цей час у п’ятдесят, у когось – у сімнадцять.

Хтось втратив сина або чоловіка у війні, хтось загубив на Майдані дорогу людину, хтось впав у перманентній, оранжевій… Люди, події, історія… Хтось прийшов на землю, щоб Україну ганьбити, а хтось прийшов її славити у своїх піснях, віршах, есе… Щойно мені вручили премію Василя Думанського, цього трудящого і болящого чоловіка, якого темні сили позбавили можливості рухатися. Та цей письменник, журналіст, філософ засвідчив своїм життям і творчістю, що може Бог!

Так само і життя багатьох моїх побратимів, як феномен, парадоксально-трагічний феномен, а їхні душі – арена боротьби добра і зла.

Тільки той, кого потрясло життя, може потрясати інших. «Усі ми народжені для страждання і радості, – писав Людвіг ван Бетховен, – але найщасливіші з нас ті, хто вміє і в стражданнях черпати радість».

«ЛЮДСЬКА ПІДЛІСТЬ» ВИБИРАЄ НАЙЧЕСНІШИХ (ЛІНА КОСТЕНКО).

Утой час, коли ми переховували «Марусю Чурай» під подушками в студентському гуртожитку, ще ніхто нам не казав про Івасюка, а злі і цікаві щойно відговорили про роман Олеся Гончара «Собор»… «Така націоналістка, така націоналістка…» – говорив про Ліну Костенко Щербицький із трибуни, а з ним погоджувались ті, хто не вмів відрізнити націоналіста від інтернаціоналіста. Та щастило на викладачів – талановитих, неординарних.

– Що поганого у тому, що людина йде до храму, де чистота, подих ладану – казала в нас у гостях у кімнаті доцент Людмила Шевченко, яка вела семінарські заняття з сучасної української мови.

– А якась нещасна студентка з сільгоспакадемії написала відгук у газету «Як Гончару не соромно писати такі твори?».

А люди ж, мов на іспиті сумління, сповідаються, причащаються…

Тоталітарний режим топтав і губив не тільки найсвітліші уми, а й цвіт країни, молодь, саму юнь. Авторка цих рядків, будучи маленькою, худенькою дівчинкою, несміливою та ще й із бідної простої родини, не могла і мріяти про красивого стрункого українського чи слов’янського юнака і полюбила красивого, доброго студента із В’єтнаму, який після закінчення університету виїхав на батьківщину.

А чого тільки вона тоді не наслухалась – по КДБ тягали, переслідували, весь час зупиняли на вулиці, щось розпитували. А тут ще й купа турбот в університетському житті – суботники, комсомольські збори, будзагони, штаби «Абітурієнт», де працювала влітку, випуски факультетських газет, шефська робота на швейних фабриках ім. СмірноваЛасточкіна, в будинку дитини, лекції на підприємствах і для слухачів робітфаку…

Всі дні (це крім лекцій і семінарів) були заповнені до хвилини. А скільки недобрих людей було на життєвому шляху! Закоханий у мене татарин, отримавши відмову, погрожував «сослать в Сибирь», бо «я не дорожу партией Ленина».

Пізніше показували кулаки і плювали в обличчя росіяни з чурбанською закваскою. Доводилось стикатися і з примітивними штучками робити злодіями людей з великої України, наклепниками, авантюристами, різного роду «мутлями» і «рогачами». Які топтали і топчуть мою українську землю, переслідуючи і досі говорячи про нас, українських письменників, упереджено. А від чого та упередженість? Душевна грубість. Якщо не тупість.

ЛЮДИ ВАЖКОЇ ДОЛІ – ІСТИННІ ПОЕТИ!

Довелось бути одного свята на концерті в сільському клубі. Діти, школярі, віночки, стрічечки, пісні, танці, квіти, молдавські «Коробейники», гуцульські «свайби»… – щось суцільне і безкінечне. Бездоганно красиві ведучі з папками та текстами, суворово перевіреними цензурою області, говорили «чергові» фрази – потім знову танці-стрічечкивіночки. І тут – на сцену виходить з авторськими піснями місцевий композитор Коля Максимов. Зал заворожено слухає. Аплодує стоячи. А ця талановита людина живе в маленькій скромній хатині, у глухому селі, на глухій вулиці, живе скромно, але чесно і по совісті на землі.

Сестри Аня і Надя Кружілко (дочки подруги моєї матері), завідуюча ДНЗ «Малятко» Клавдія Осіпчук, Людмила Кузик, сільський зоотехнік, жінка з надзвичайно привабливою ментальністю українки, тітки Лєна і Мотя з церкви – скільки ще таких є людей у селі, взірців порядності, людяності, благочестя!

Завжди підтримає у важку хвилину Валентина Василишина, юрист, і Ольга Бектаірова, фермер, Надія Таужнянська з бібліотеки. Чим не поети ці люди в душі?

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, УКРАЇНО!

Незабаром святкуватиме моя Батьківщина чверть віку. Святкували і тоді, у Львові десятиріччя. Роздули багато, а людина загинула… На журналіста напали хулігани за Києвом машину викрасти в дядька. Може, й всього. А загинули і безвинні. Завдання – натиснути на курок в Ігоря Талькова? Чи просто гра, безглуздя? Життя поетів завжди було прикрите таємницею, хоч вони завжди відкриті і прості. Навіщо скрізь – де треба і не треба – робити політику, такий символізм і крайнощі? Люди завжди залишаються людьми. І діляться, зрештою, не на нації, партії, секти, угрупування, табори… Люди діляться на чоловіків і жінок.

З державним святом вітаю спонсорів премії Василя Думанського – керівників Серединки Олександра Кавуна і Миколу Хараїма, своїх творчих побратимів Федора Шевчука, Петра Маніленка. Бажаю здоров’я, гармонії зі світом, оптимізму. З гордістю вітаю всю редакцію, пишаюсь, що наша газета – одна з найкращих в Україні, наша журналістська організація також.

А ще – вітаю з наступаючим ювілеєм надзвичайно талановиту жінку з Києва, поетесу, яка народилася в Маньківці, – Наталку Поклад.

Катерина АНДРОНИК, с. Ставки.


Дивіться також в розділі  Нам пишуть
» 16.06.2018 Сьогодні економічно складний час для всієї країни та для кожного господарника і підприємця зокрема, не виняток і ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадсь кий». Але, за свою майже сорокарічну історію, ми завжди намагалися йти в ногу з часом, постійно...
» 16.06.2018 Кожна людина має свій характер, уподобання, пріоритети у виборі прикладу для наслідування. Я давно обрав найближчих і найрідніших для мене людей – моїх батька та матір. Так склалося не тому, що вони багато чого досягнули у житті, а через те, що...
» 16.06.2018 Даруйте любов! А як її дарувати, якщо не словами в книжках? Дуже просто: презентувати в бібліотеку, де юні читачі із захопленням гортають сторінки творів своїх земляків. Під час проведення місячника крає - знавчої книги фонд бібліотеки Джулинської...
» 15.06.2018 При Бершадській ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 із кінця травня працював пришкільний табір «З.О.Д.І.А.К.» із денним перебуванням школярів. У ньому відпочивали та оздоровлювалися 260 дітей – найбільше в районі. З великим задоволенням поспішали сюди учні 1-9...
» 07.04.2018 Через баночку цибульки…
» 07.04.2018 Батьківська пісня
» 07.04.2018 Завітайте до «Орхідеї»
» 01.04.2018 Шукаймо позитив, будьмо оптимістами
» 01.04.2018 І знову війна
» 01.04.2018 Уроки – як свято
Всі статті розділу Нам пишуть »
Цікаві фото
5 фото   
<b>«Тобі, кохана, всі квіти землі!»</b><br />У районному будинку культури 5 березня 2011 року відбулися урочисті заходи та святковий концерт «Тобі, кохана, всі...
5 фото   
<b>ПАТ "Бершадьмолоко" - 40 років</b><br />Різне траплялося за сорокалітню історію нашого підприємства. Але більше все ж було, мабуть, добрих справ, які і...
8 фото   
<b>Діти нашого району оздоровляються в сонячній Іспанії</b><br />1. Фотография сделана была на празднике, который был организован для ознакомления с украинской кухней и немного...
64 фото   
<b>Спортивне свято в Бершаді</b><br />7 жовтня 2012 року в м.Бершадь з нагоди Дня вчителя було проведено міжрайонний турнір ветеранів футболу працівників...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Голдашівка
Заріч енський Василь (1908) 1908 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 1944 р.

З історії Бершаді
14 березня 1944 року для бершадців настав радісний день: війська 2-го Українського фронту визволили їх рідне місто. В пам'ять про воїнів та земляків які віддали своє життя за визволення Бершаді, в центрі міста на братських могилах споруджено обеліски та скульптурні групи, біля підніжжя яких завжди живі квіти. Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Срібні коси молодої країни - Листи читачів до редакціії газети "Бершадський край" та сайту - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення