На знімку: Марія Іванівна Піддубна з онуками.
Пишалися вони з батьком, а ще через чотири народилася друга донечка. Радості не було меж.
Жили дружно та працьовито. Батько трудився водієм у колгоспі, а мати – листоношею.
Та не дуже довго тривала їхня радість. Захворів батько, довгі роки лікування, та все безнадійно. У 1995 році батька не стало. Залишилася мати у свої 35 років вдовою із двома дітьми. Але не зламалася, не впала духом. Важко працювала, щоб виховати нас. Дала нам обом освіту.
Одружила обох, зустріла зятів як належно. Тепер радують її серце четверо онуків. За кожного із них переживає, кожного любить усім серцем. За це внучата називають неньку теплим словом «бабуся». Гордиться цим мати і з буднів творить свята, із свят – радість.
Чи хтось вчив її материнства, людяності, доброти? Та власне, де є такий заклад?
Все це від Бога, від серця, від любові...
... І коли вечір простягає свої долоні до шибок, бабуся поправляє ковдри на дитячих ліжечках, серце повниться щастям.
– Помічники мої, – в карих очах хлюпотить радість та гордість.
Вже понад 30 років працює мати листоношею у Сумівському відділенні зв’язку. Нелегка це праця – чи холод, чи дощ, чи спека – потрібно йти та обслужити 229 дворів. Комусь листа син з армії написав, комусь телеграма з привітаннями, а комусь просто добре слово сказати. Всі роки серед людей. Все повинно бути зроблено вчасно. Матилистоноша працює ініціативно, допомагає односельцям з передплатою улюблених видань. Серед найпопулярніших у жителів громади – районна газета «Бершадський край». У кожній оселі чекають мою матір із нетерпінням.
Кожна людина має свої судження про щастя. У неньки щастя – це родина, робота, діти. І в цих категоріях мати знайшла себе.
За спеціальністю – листоноша, за покликанням душі – мама, бабуся, теща, просто жінка, якій притаманні і сильні сторони життя, і слабкі. Але вміє вона їх коригувати, наводити лад в кімнатах, садибі, душах дітей та онуків, в собі і бути просто «капітаном» сімейного корабля, який впевнено йде за курсом без запізнень, і морські штилі не для неї.
16 липня нашій неньці Марії Іванівні виповнюється п’ятдесят років. Тож з нагоди славного ювілею шлемо дорогій матусі і турботливій бабусі вітання.
За ніжнеє серце, за щиру турботу,
За вічне бажання добра нам усім,
За мудрі поради, невтомну роботу
Тобі, люба наша, низький наш уклін.
Так будь же, рідненька, завжди ти щаслива, Ніколи не хмурся, хоч важко тобі, Бо ти у нас, люба, на світі єдина, Коли ти смієшся – нам.
радісно всім.
Тетяна ЗУБЕНКО
