Кажуть, що місце сільського голови повинна займати людина, яка вважає це не роботою, а покликанням
Коли було легше? На це запитання відповів коротко, що і в колгоспі було важко, і на нинішній посаді не так просто. При умові, звичайно, якщо жити роботою. Тернівка – село відоме і непросте, з людьми тут треба працювати чесно і відкрито, про все розповідати, радитися, вселяти віру у краще. Чого тільки варто спостерігати за молоддю, якій ніде дітися. Через відомі вже причини меншає її в селі. Побудували чверть століття тому школу на 450 місць, а навчається у ній тепер тільки 115 учнів. Добре, що тут професійний, відданий справі педколектив, де люди працюють на совість.
Але й тут потрібна постійна та посилена увага сільського голови, як до головного культурно-освітнього центру села. А скільки зусиль з боку сільської влади потребують дитсадок, дільнична лікарня, інші установи, куди він найперше спрямовує свою увагу.
Найперші помічники у всіх починаннях Михайла Григоровича, звичайно, депутати, яких 16. І у кожного з них власна думка. Його ж завдання – спрямувати оті думки до єдиної мети, що йому непогано вдається. І чи не тому, що намагається щоразу запропонувати щось нове, властиве цьому селу.
Усіх проблем одним махом, звичайно, не вирішить ніхто, але позитивні тенденції у його діяльності чітко відстежуються – завдяки співпраці з депутатами, членами виконкому, керівниками установ даної громади. Серед депутатів, зокрема, є такі, які через відхідництво не завжди мають змогу з'являтися навіть на сесії, але і їх він зумів організувати на користь громаді. В.Г. Савчук, наприклад, потурбувався, щоб фірма, у якій він працює, подарувала селу стоматологічне обладнання. Допомагає і обладнанням для водогону, який по селу не тільки відновлено і взято на баланс сільської ради, але й щороку продовжується. Допомагають технікою і приватні підприємці О.М. Гусак, Ю.Д. Романенко.
Надає допомогу також місцеве сільгосппідприємство «Чарівна нива». Але їх всіх потрібно на це організовувати.
Легше всього було б махнути на все рукою, посилаючись на безгрошів'я. Натомість, Михайло Григорович на це не тільки не скаржиться, а ще й твердить, що їх ніколи не було в міру, як у сім’ї, так і у сільській раді. От і робиться чимало господарським методом. Але ще не було при ньому такого, щоб громада не виконала бюджету. Мають при цьому ще й додаткові над - ходження, які використовують на конкретні цілі. Вже почала вирішуватися і проблема вуличного освітлення. Вміє він говорити й допомогти ветеранам, багатодітним сім’ям, усім знедоленим.
Є, звичайно, у тернівського голови, як і скрізь, так звана опозиція. Однак Михайло Григорович вважає, що з людьми завжди можна знайти спільну мову, порозумітися.
От і спав натиск необгрунтованої критики, побачивши добрі справи голови. Він взагалі з категорії тих керівників, які в першу чергу прагнуть жити інтересами громади.
Хоч і не завжди знаходиться час, щоб частіше бувати на тій чи іншій вулиці, проте у його звичці завжди бути серед людей, на виробництві. От і знає, кажуть, що робиться у кожному дворі. Так як у селі не стало офісу базового господарства, усі тепер, замучені реформами, ідуть за допомогою до сільської ради. Буває, що сільському голові взагалі доводиться брати ношу чужих проблем на свої плечі. Тільки у цьому році, наприклад, похоронили четверо односельчан, у яких не знайшлося нікого з рідних. А скільки порогів довелося пооббивати в різних інстанціях, поки зробили ремонт у лікарні. Чимало зроблено і по упорядкуванню вулиць. Кажуть, що місце сільського голови повинна займати людина, яка вважає це не роботою, а покликанням. І Михайло Григорович саме такий.
В усіх його справах, діях завжди відчувається турбота про людей. І хоч його можливості, на жаль, надто обмежені, особливо безгрошів’ям, він робить усе можливе, щоб бути корисним тернівській громаді.
У повсякденних турботах застав його славний ювілей – 50-річчя. Тож нехай Господь посилає Вам сили для корисних справ, для людей, яким Ви служите Вірою, Надією і Любов’ю.
Павло КУШПЕЛА.
