... У минулому році їй виповнилося вісімдесят, та вона ще й досі працює. Уявіть собі – з 1968 року очолює педагогічний колектив середньої школи № 77 міста Києва (з 1995-го – Кловський ліцей іноземних мов. А взагалі закладові 1 жовтня 2010 р. виповнилося 110 років).
Народилася Галина Глущенко в Кошаринцях. Коли почалася війна, батько і старший брат Василь пішли на фронт, а вони з мамою залишилися на окупованій території. Хоч школа була закрита, дівчинка вчилася самотужки, за підручниками сестри.
З фронту батько прийшов пораненим, а брат не повернувся.
Після закінчення школи вступила вона до Бершадського педагогічного училища, згодом – на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (до речі, першою із села). Вчилася на відділенні логіки, психології, української мови та літератури. Нелегко було сільській дівчині із незаможної родини, тож підробляла прачкою, прибиральницею. Та це не завадило їй із відзнакою закінчити університет.
Починала свій педагогічний стаж у райцентрі Кагарлику – там вийшла заміж за талановитого математика Андрія Арсентійовича Глущенка, там народився син Сашко. У 1959 році сім’я переїхала до Києва, де Галина Євдокимівна почала працювати у сімдесят сьомій школі – спочатку вчителем української мови та літератури, потім завучем, а через кілька років – директором.
Навчальний заклад, який їй пощастило очолити, з часом став однією з найкращих шкіл в Україні. Хоч епоха безкінечних експериментів в освіті починалася ще в ті часи, Галина Євдокимівна, як пише в нарисі про неї заслужений вчитель України, викладач історії Кловського ліцею №77 С.В. Петровська, «спираючись на своє педагогічне та адміністративне чуття, вміла і вміє, попри всю цю чиновницьку лихоманку «згори», віднайти у всіх тих швидкоплинних перебудовах щось раціональне і корисне для учня і для вчителя. Невипадково її школа перетворювалась на еталон навчального процесу. Школа № 77 перемагала в конкурсах і однією з перших в Україні дістала почесне звання «Зразкова школа», яке підтверджувала щороку».
Керівник зуміла зібрати і згуртувати сильний, стабільний педагогічний колектив, висококласних фахівців, відданих справі, а головне – дітям. Напевно, не випадковим є те, що саме в цьому закладі створено єдиний в Україні музей славетного педагога Януша Корчака.
Свого часу тут побував Василь Сухомлинський, який високо оцінив роботу керівника та колективу.
Школа була відзначена Грамотою Верховної Ради, а Галині Євдокимівні у 1975 році було присвоєне звання заслуженого вчителя. Наступного року відзначено орденом Леніна, а в 1982 році присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці. На рубежі тисячоліть, у 2000-му, одержала орден Княгині Ольги ІІІ ступеня. А 1 жовтня 2009 року указом Президента присвоєно звання «Народний учитель України».
Та найвищою нагородою для педагога є щира пошана і любов дітей. Ось як вони відповідали на запитання, за що люблять свою директорку і вчительку: «Особисто знає кожного учня… Сувора, але не зла… Вміє зберігати гідність в різних ситуаціях… Вміє пробачати… Не пройде повз дитину, яка плаче… Захищає вчителів від батьків, а дітей від вчителів… Раніше за всіх приходить до школи (о 7-ій ранку!)… Обожнює порядок…».
Майже три десятиліття поспіль Галина Євдокимівна обиралася депутатом Київської міської ради, і як правило, входила до складу комісії з освіти, кілька років очолювала її.
У вітальному листі Головного управління освіти і науки виконкому Київради з нагоди ювілею прославленого педагога відзначається її працелюбність, компетентність, життєва мудрість та активна громадянська позиція, її зусилля по створенню навчального закладу нового типу.
Федір ШЕВЧУК.
