Відзначення сороковин – це ще одна нагода згадати цю непересічну людину.
І допоможе в цьому автор передмови до його чудової книги «Сумівка – козацьке село над Бугом» Станіслав Вовк, який так писав про Івана Петровича: «Такі спеціалісти – золотий кадровий фонд лісівників України. Він про ліс знає все! В лісі виріс, в лісі працював аж до виходу на пенсію. Людина феноменальної пам’яті. Іван Петрович знає і те, як вирощували ліси наші діди і прадіди.
…В лісовому господарстві Іван Петрович пройшов майже всі сходинки: робітник, майстер лісових культур, технік-лісовод, помічник лісничого, лісничий, головний лісничий, директор.
…Можна стверджувати, що в історії Бершадського і Чечельницького держлісгоспів була і є епоха Сухореброго, людини, яка вміє згуртувати навколо себе багатьох різних людей для спільної роботи. Йому сьогодні є чого радіти: стали на ноги підготовлені ним кадри, готові продовжити його лісову справу. Життєве кредо Сухореброго – служіння Його Величності Лісу. Працюючи в лісгоспі, він старався виконувати основне призначення людини на землі: робити людям добро і своєю працею прикрашати рідну землю».
Згадаймо ж нашого дорогого Івана Петровича Сухореброго, вшануймо його пам'ять.
Родина, друзі, колеги.
