Георгій Миколайович Дзевульський народився 2 січня 1929 року в місті Бершадь Вінницької області Української РСР. У 1950 році закінчив Чкаловське зенітно-артилерійське училище; в 1960 році закінчив Харківську Військову радіотехнічну інженерну академію ППО ім. маршала Говорова. Після закінчення академії служив спочатку старшим інженером в 14 дивізії ППО, потім головним інженером полку.
У 1967-68 роках проходив службу в Демократичній Республіці В'єтнам (Північний В'єтнам), виконуючи інтернаціональний обов'язок і передаючи досвід в'єтнамським товаришам. Г.Н. Дзевульський був військовим радником у В'єтнамській народної армії при зенітно-артилерійському полку, який відбивав авіанальоти американських ВВС. На ці роки припали найважчі бомбардування американських ВПС, неодноразово піддавалися масованим бомбардуванням в'єтнамські міста і села.
У 1974-1977 роках перебував з групою радянських військових фахівців, на посаді начальника групи, які здійснювали військово-технічну допомогу у становленні збройних сил в Алжирській Народно-Демократичній Республіці.
З 1977-1979 року 1-ий заступник командира 94 зенітно-ракетної бригади.
Вийшов у відставку в 1979 році в званні полковника. Починаючи з 1979 року займався громадською роботою у ветеранських структурах. Був головою ветеранських організацій 94 бригади та 14 дивізії ППО, очолював таллінську спілку ветеранів військової служби. З 2009 - 2013 роки був на посту голови Спілки ветеранських організацій Естонії. В даний час входить до складу президії СВОЕ.
Кавалер ордена Бойового Червоного Прапора, нагороджений іншими урядовими нагородами та в'єтнамською медаллю "За мужність".
Одружений, дружина Ія Геннадіївна, син, двоє онуків і троє правнуків. Син Микола продовжив військову династію Дзевульських, в якій окрім батька, є ще три рідних брата батька і їх дядько - герой Великої Вітчизняної війни, генерал-майор артилерії Дзевульський Олександр Октавіановіч.
