На знімку: Д. С. Янчук.
З кінця 1969 року почався бершадський період у біографії Дмитра Семеновича Янчука, який можна умовно розділити на два етапи – робота на молочноконсервному комбінаті і на електротехнічному заводі.
За п’ятнадцять років роботи на молочноконсервному довелося працювати на різних посадах. І де б не трудився, завжди сумлінно справлявся зі своїми обов’язками, не вмів працювати абияк. Його поважали в колективі, про нього знали в районі. Висококваліфікованого фахівця з хорошими організаторськими здібностями не могли не помітити. І коли в 1984 році запропонували перейти на посаду директора електротехнічного заводу, погодився (через десять років він став головою правління відкритого акціонерного товариства «Бершадський ЕТЗ»).
У рік приходу Дмитра Янчука на підприємство обсяг реалізації продукції тут склав 3 мільйони карбованців, а в 1991-ому цей показник зріс до 19 мільйонів.
Підприємство за роки його керівництва переживало і труднощі, і злети, та все ж у нелегких ринкових умовах знайшло своє місце, стабільно і ритмічно працювало, люди одержували зарплату, мали належний соціальний захист.
Нинішнього року завод відзначив 40-річний ювілей.
Дмитро Семенович уже на заслуженому відпочинку, але ніколи не забуває про рідний завод, як і колектив про свого колишнього директора. У нього авторитет заслужений, непідробний, він здобутий працею, постійною турботою про людей і про виробництво.
Дмитро Семенович завжди добрим словом згадує свого попередника – першого директора заводу Олександра Григоровича Наконечного, якому випало засновувати завод, закладати будівництво виробничих та допоміжних корпусів. Янчук продовжив традиції першопрохідця, завершив становлення заводу, вивів його у ряд повноцінних підприємств машинобудівної та приладобудівної промисловості.
У тому, що на підприємстві зуміли зберегти колектив, виробниче обладнання, технології, заслуга Д.С. Янчука неоціненна. А головне – тут продовжують славні традиції, закладені попередниками.
Нині, перебуваючи на заслуженому відпочинку, Дмитро Семенович має більше часу приділяти родині. У спілкуванні із земляками він, як завжди, привітний і доброзичливий.
Нинішнього літа відзначалося 40-річчя його рідного підприємства. Якось непомітно підійшов і він до свого життєво важливого рубежу – йому у ці дні виповнилося сімдесят. Побажаймо ж йому здоров’я, довголіття, успіхів, всього найкращого в житті. З роси і води!
Федір ШЕВЧУК.
