Будучи від природи жартівником, на запитання про його вік відповів, що і сам не знає. Бо у сільській раді кажуть, що 25 грудня йому нібито виповнилося вісімдесят, а мама йому розповідала, що народився він після голодомору, у 1934 році, якраз на престольний празник у Зеленому Гаю. А те, що «розміняв» вже дев’ятий десяток літ на віку, – чиста правда. Вірші, за його словами, гарні і погані, писав все життя – для себе, в зошит. Але на цей раз все-таки вирішив завітати до редакції районної газети, щоб віршем привітати з Новорічними святами усіх батьків, які є у кожного з нас.
Посплітались у житті усі дороги,
Які утворили складний моноліт.
У ньому злилися радість, тривоги
Від ваших, батьки, прожитих літ.
Личко, можливо, й змарніло,
На голівки лягла сивина,
Мабуть, «літо» вже перецвіло,
І тепер вас стрічає зима.
I важкі на шляхах переходи,
По яких ви донині пройшли,
Пережиті вами пригоди,
Але щастя в житті ви знайшли.
Хоч нелегка ваша робота
Спілкуватись між наших людей,
Повсякденна батьківська турбота
Їм в життя не зачинить дверей...
За все я вам низько вклоняюсь,
Що зуміли підкласти плече,
І за вас я Богу молюсь,
Хай щастить вам, батьки, на все.
Я добра вам нині бажаю,
Щоб прожили хоч сотню літ,
З Новим роком усіх вас вітаю.
Прийміть щедрий синівський привіт.
Сергій Борисович також батько, має трьох синів. Тож вітаємо його, як з днем народження, так і з новорічними святами. Живіть і ви щонайменше сто років. І нехай не міліє у вашій душі джерело натхнення і ентузіазму.
