Народився і виріс він у Сумівці. Закінчивши Ладижинський сільськогосподарський технікум, отримав направлення на роботу у Велику Киріївку. Тут познайомився зі своєї майбутньої дружиною Неонілою Олександрівною.
Разом по життю вони вже крокують 40 років. Згодом був призначений бригадиром тракторної бригади у Війтівку. Більше 15 років очолює товариство «Жорняки», користується шаною та повагою серед людей, меценат різних заходів. За успішну роботу та високі досягнення неодноразово отримував різні нагороди.
Хоча Микола Никифорович вже не один рік на пенсії, та своєї роботи не залишає, адже знає – він ще потрібний людям.
За життя посадив і виростив гарний сад, збудував дім.
Із гордістю спостерігає, як продовжується його рід. Разом із коханою дружиною народили та виховали двох чудових доньок. Гордістю родини та втіхою для дідуся та бабусі є троє онуків. Чоловік вірить, що можливо хтось із них перейме його любов до землі, тому часто бере дітей у поле рахувати сходи, покататися на комбайні чи тракторі.
Батьку! Ми, твої діти та внуки, щиро вдячні за теплоту і ласку, поради, щиру любов і повагу. Вітаємо тебе з гарним ювілеєм! Йди лінією життя ще до сотні літ! Щасти тобі у всіх починаннях!
Від імені усієї родини – донька Наталія.
