Чимало земляків у ті грізні для країни роки навічно залишилися на чужині. Йому ж, кавалеру ордена Слави ІІІ ступеня, а також медалі "За відвагу", все ж поталанило повернутися у рідні краї.
Шаною і повагою нині ветеран війни і праці користується не тільки завдяки внеску, зробленому особисто в ім'я Перемоги, а і за мирний або, як ми його називаємо, трудовий подвиг, який вимірюється 37-ма роками трудового стажу. Причому більшість із них були пов'язані з мальовничою, наділеною цілющими властивостями подільською природою. Будучи техніком-лісоводом, він – безпосередній учасник створення зелених дібров на сотнях, а може і тисячах гектарів. А якщо врахувати, що у ті роки особлива увага надавалася полезахисному лісорозведенню, залісненню крутосхилів, то на окрему відзнаку заслуговує ще й за збереження родючості полів. А скільки насіння лісових культур було заготовлено при ньому, ягід, лікарської сировини?
Гордиться ж, звичайно, Іван Архипович у свої роки найбільше синами. Але з приводу цього має власну думку. Здавалося б, ореолом слави, таїною непередбачуваного більше окутана професія Віталія, який працює старшим слідчим у районній прокуратурі. Однак батько, як тільки випадає нагода, каже, що по значимості не уступає професія Михайла, який, будучи виконавчим директором ПП "Валентина", вирощує хліб.
А про те, що Михайло Іванович шаною і повагою користується не меншою, ніж батько і старший брат, засвідчує хоча б факт, що виборці одного з бершадських виборчих округів на попередніх виборах, обираючи депутатів до районної ради з дванадцяти кандидатур, більшість голосів віддали за трьох, серед яких був і він. Неабиякою шаною, повагою користується і у
Михайлівці, хоча родом з інших країв.
Така родина, як Кольченки, служить за взірець багатьом.
Павло КУШПЕЛА,
кореспондент газети.
