Чоботи

  • Подобається0Не подобається
  • 27 Листопада 2015, 09:00

Усе далі вглиб історії, в минуле відходять страш ні роки голодомору 1932-1933 років, усе менше лишається свідків того періоду. Періодично про це згадують під час проведення державних заходів, пов’язаних із тими важкими роками, а молоде покоління в більшості навіть не йме віри, що таке могло бути на такій благодатній українській землі, де українці-хлібороби з діда-прадіда вміли дати раду на землі.

Трохи більше живих є ще людей з другого голодомору – 1947 року, який був менш масштабний, як за територією (адже в основному страждали східні області України), так і за його наслідками.

З нашого села люди їздили в Західну Україну міняти на продукти харчування все те нехитре майно, речі, які залишились після війни, окупації німецько-румунських загарбників. Легше було виживати сім’ям, які утримували корів.

Люди, і особливо діти, їли все, що можна було пожувати – лободу, цвіт акації, дику цибулю, кропиву, збирали жолуді, товкли і переробляли на жорнах. Кожен кілограм життєдайного зерна мав особливу цінність, його ціна була дорожча від золота, за нею було життя людини. Це сьогодні в магазинах, на ринку очі розбігаються від кількості хлібобулочних виробів – і від форми, і від якості. У той час був один, але смачніший від продукції найзнаменитіших сьогоднішніх хлібовиробників, його назва була малай. Ось завдяки йому і виживали, рятуючись від смерті, колгоспники, хлібороби. Частина людей ішла на заробітки до Гайворона сусідньої Кіровоградської області, де можна було заробити якусь копійку та отоваритись там же хлібом.

Порівняно легше стало, коли почав дозрівати ячмінь, коли почали давати людям, які працювали в полі, їсти.

Досить цікаві історії розповідав нам батько, коли ми приїздили до нього на гостину. Одного разу, коли один із його синів, а мій старший брат, який уже тоді був у званні майора, привіз у дарунок батьку офіцерські чоботи, тато, витерши непрохану сльозу, розповів нам таку історію.

Після війни в нашій сім’ї було шестеро дітей, найстаршому – 16, а наймолодшому – один рік, разом із батьком і матір’ю всього восьмеро їдців, яких потрібно було нагодувати. На щастя, в нас була корова, завдяки їй та батькам ми виживали. Якраз у цей період помер наш дідусь, і до нас на похорони приїжджав його син, батьків брат із російського міста Угліч. Він привіз татові хромові чоботи та ще дещо з мануфактури.

Через деякий час батько з односельцями поїхав у с. Лісниче до млина, на одну підводу, по пуду-два зерна, зібралося чоловік п’ять. За час, що пройшов біля млина, та під час помолу зерна, за що брали мірчук, батько побачив, що мельник ходить у калошах і, знайшовши «момент», піді - йшов до нього, пригостив тютюном і сказав йому, що в нього є хромові чоботи та якраз його, мельника, розміру.

Домовилися з батьком зустрітися через декілька днів, і він обміняє йому їх на пуд борошна. Батько досвітком відніс чоботи до мельника, а назад повернувся з дорогою поклажею. Тож ціну хліба, ціну життя в сім’ї ми знали добре і не тільки шматочок хліба, але й крихти визбирували, коли вони випадково падали зі столу.

Після цього брат привозив батькові офіцерські чоботи, які він потім віддарував односельцю, який допомагав йому в обробітку присадибної ділянки (орав, боронував). А сам тато працював на фермі.

І вже тепер, коли батька немає, а збираються його діти, ми часто згадуємо минуле і, зокрема, й цю історію, розказуємо вже своїм дітям та онукам, щоб знали і цінували хліб наш насущний та тих, хто причетний до нього на всьому хлібному шляху від поля до столу.

Микола РУДИК, громадський кореспондент, с. Михайлівка.


Дивіться також в розділі  Спогади
» 02.04.2018 За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України №890/2014 від 21 листопада...
» 02.04.2018 Уривок зі спогадів «З ярмарку»
» 01.04.2018 Кілька днів по центральній ґрунтовій дорозі, яка пролягала через село, стрімко просувались фашистські війська: автомобілі, танки, артилерія. Вояки йшли повз хату мого дідуся Миколи. Тож в один із звичайних днів сорок четвертого року, коли вже...
» 30.12.2017 Люди старшого покоління добре пам’ятають значки, марки, листівки і плакати з символікою VI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, що проходив з 28 липня до 11 серпня 1957 року в Москві. На нього приїхали тисячі юнаків і дівчат із 131 країни...
» 11.12.2017 8 грудня 2015 р. в АТО загинув Юрій Тарасенко
» 27.10.2017 Добрі справи і гарний слід
» 16.09.2017 Поетичний заповіт Миколи Хараїма
» 04.02.2017 Пам’яті друга
» 17.12.2016 Оніщенко Віктор Васильович
» 10.12.2016 Дороги майора Дігтяра
Всі статті розділу Спогади »
Цікаві фото
2 фото   
<b>На вістрі уваги - боротьба з корупцією</b><br />Чергове засідання громадської ради при райдержадміністрації відкрив і вів її очільник Антон Андрейцов. Перше...
3 фото   
<b>Відкрито центр обслуговування платників податків</b><br />16 травня 2012 року при Бершадській міжрайонній державній податковій інспекції відкрито центр обслуговування...
6 фото   
<b>Дошка пошани - 2013</b><br />&#160;Розпорядженням голови районної державної адміністрації М. Бурлаки від 25 липня 2013 року №265 «Про занесення на...
7 фото   
<b>"Золотий Олімп-2011"</b><br />25 травня в залі засідань агропромислового розвитку проведено районне свято вшанування розуму, інтелекту та знань....
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Романівка
Гончарук Василь Мокійович (1910) 1910 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.11.44.

З історії Бершаді
Цукровики постійно борються за впровадження на виробництві високої культури виробництва. Поруч з виконанням виробничих планів багато уваги приділяється естетиці виробництва: цехи просторі, світлі, всюди вазони з квітами. На території заводу робітники посадили фруктовий сад, розбили квітники, заасфальтували доріжки. У затінку шумлять струмені невеликого фонтану, поруч - альтанки. В центрі скверу... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Чоботи - Спогади - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення