Родом Олена Павлівна із села Могильного Кіровоградської області. У тридцяті роки минулого століття після семирічної школи закінчила Глухівський технологічний технікум Сумської області, а перед війною встигла закінчити два курси педагогічного інституту. Згодом ще здобула фах бухгалтера, а вже працюючи з 1950 року в Бершаді, без відриву від виробництва закінчила технологічний інститут у Москві. 32 роки віддала вона комбінатові, вивела підприємство на передові рубежі України і колишнього СРСР. Досвід комбінату, де трудилося чотириста працівників, висвітлювався на виставках у Києві та Москві. Олена Павлівна була удостоєна орденів Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» та медалей.
Колишні колеги по роботі, земляки сумують з приводу смерті Олени Павлівни Піньковської і висловлюють співчуття її рідним та близьким.
Розповідь про О. П. Піньковську вміщено у книзі Ф. Шевчука «Портрети» (стор. 90–95)
