На знімку: Олександр Гончарук проводить інструктаж наряду перед чергуванням. Фото автора.
–Олександре Олексійовичу, як можна охарактеризувати роботу служби? Які події, над - звичайні ситуації сталися на Бершадщині цього року?
–Цей рік дуже важкий. Зима вносила свої корективи, тож доводилося багато разів транспортувати із снігових заторів автомобілі, особливо вантажні, які застрягали на в’їзних шляхах нашого району. Шість разів витягували із заторів автобуси. Найбільш проблемні ділянки дороги – на в’їзді в Бершадь у напрямку з Великої Киріївки, на під - йомах і спусках з Теофілівки до Шляхової, на яланецькому шляху, а також від Війтівки до Сумівки.
Внаслідок пожеж цього року вже загинуло троє громадян. Були пригоди і на водних об’єктах – з початку року втопилося шість осіб. Це свідчить про нашу слабку профілактичну роботу, а також школи і батьків.
– Як і раніше, одне з першочергових завдань служби – боротьба з вогняною стихією та профілактика пожеж. Наскільки ефективно ведеться профілактична робота?
– Дійсно, легше запобігти пожежі, ніж гасити вогонь і боротися з її наслідками. На жаль, уникнути загорянь не вдається. Влітку, коли засушлива пора, пожежники-рятувальники, бувало, по декілька разів виїжджали на ліквідацію пожеж. Лише за серпень в районі зареєстровано 44 пожежі, всього ж їх з початку року сталося майже 70. Спалення післяжнивних решток призводить до того, що загоряються трава, дерева. Трапляються пожежі і в житловому секторі. Найбільше їх було цього року у Тернівці, Чернятці, Поташні, Серединці та деяких інших селах. Останнім часом багато розмов було стосовно створення на місцях добровільних підрозділів пожежної охорони, однак у зв’язку із ситуацією в країні мережа їх не розширюється.
Кращим із кращих місцевих підрозділів пожежної охорони не лише в нашому районі, а й в області, є баланівський, який утримується територіальною громадою. Хочу висловити щиру вдячність сільському голові Віталію Казміревському, який усе робить для того, аби підрозділ утримувати у зразковому стані.
– Як часто доводиться проводити аварійно-рятувальні роботи та ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій?
– Нинішнього року вже 12 разів надавали допомогу населенню – хтось не міг відчинити двері, хтось забув вимкнути газ… Допомагали й розчищати дерева на дорогах після негоди. На щастя, повені і затоплень не було, але ми готові надавати допомогу й у таких ситуаціях.
–Хоча й давно минула Велика Вітчизняна війна, однак, буває, й досі в землі виявляють смертоносні знахідки. Чи були нинішнього року на території району випадки виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів?
–Цього року шість разів доводилося викликати піротехнічну групу загону спеціального призначення управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Вінницькій області, фахівці якого знешкоджували мінометні міни та артилерійські снаряди часів Великої Вітчизняної війни. Їх знаходили в Яланці, П’ятківці та Глинському після зими.
– Чи доводиться представникам служби виїжджати на дорожньо-транспортні пригоди?
– Так, це наш обов’язок.
Маючи відповідне спеціальне обладнання, ми надаємо технічну допомогу. Наша служба завжди готова виконати завдання за призначенням.
– Професія рятівника вимагає постійної бойової готовності, відмінної фізичної і психологічної підготовки, відпрацьованих до автоматизму навичок. Як рятівники шліфують свою майстерність?
–Ми регулярно проводимо тактико-спеціальні навчання, відпрацьовуємо дії по рятуванню людей і наданню їм допомоги в різних умовах, по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. На об’єктах підвищеної небезпеки проводимо показові навчання із залученням особового складу нашого підрозділу. А ще ми постійно беремо участь у змаганнях з пожежно-прикладного спорту. До речі, останні шість років Бершадський район на обласних змаганнях представляє баланівський місцевий підрозділ пожежної охорони. Цьогоріч він теж виступив гідно і виборов третє місце.
– Олександре Олексійовичу, що Ви побажаєте своїм колегам напередодні професійного свята?
– Насамперед хочу згадати і поздоровити ветеранів служби – Володимира Пустовіта, Віктора Десяка, Василя Бурлаченка, Івана Швеця, Сергія Красільнікова, Володимира Моргуна, Трохима Паламарчука, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Дмитра Білодіда, Володимира Герасимчука. Ми пам’ятаємо і тих, хто багато років свого життя віддав службі і пішов у вічність, – Юрія Олійника, Михайла Парполіту, Петра Сторожука, Григорія Якимишина, Михайла Жара, Тихона Криворучка, Василя Гуцула. Працівникам колективу побажаю «сухих рукавів», а також стабільності, злагоди, благополуччя та успіхів у службі.
Спілкувався Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
