А от те, що держава так і не спромоглася встановити ціну на цукрові буряки, насторожує. Адже на початку сезону дійшло до того, що її встановлювали самі заводи, на власний ризик. Хоч усі розуміємо, що у кінцевому результаті це призведе до хаосу. Адже будуть обов'язково підприємства, які перевершать межу в цінах і не зможуть розрахуватися взагалі.
На мою думку, курс у нас повинен бути єдиний: у господарствах повинні знати: у районі є переробне підприємство, якому можна довіряти і яке обов'язково розрахується.
До речі, протягом останніх сезонів до нас не мало претензій жодне господарство. І так повинно бути надалі.
На жаль, з початком сезону дещо відчули нестачу кадрів. Люди, звичайно, є, а от спеціалістів, які нам потрібні, не вистачає. Обов'язки головного енергетика ми попросили виконувати Л.М. Богданова, який вже на заслуженому відпочинку.
Кадри, які будуть у нас працювати, звичайно, готуємо, однак підтримуємо зв'язки і з ветеранами, на досвіді яких можна багато навчитися.
– Останнім часом чимало розмов точиться щодо модернізації виробництв, удосконалення технологічних процесів тощо. Як у цьому плані у вас?
– Нововведення є, і багато. Вирішуватиметься також одна з найголовніших проблем – екологічна. Проект відстійників вже виготовлено. Враховуючи, що заводу вже чимало років, відповідні служби вказали, де і що потрібно замінити, що укріпити, а що добудувати. Певну роботу у цьому плані вже навіть виконано. Поміняли дах на ТЕЦ, ввели електронну систему приймання цукрових буряків. Тобто на вазі тепер – жодної людини, вона працює в електронному режимі. Машина в'їжджає, встановлюється чіп-карта, зважується, і з гучномовця водій чує вагу своєї машини. Завдяки штрих-коду гарантується, що машина не зважиться повторно. Тепер вже, мабуть, всі оцінять, що працюємо чесно, прозоро.
Щодо визначення забрудненості, цукристості гарно працює лабораторія. Як директор підприємства, запевняю, що нарікань з цього приводу у нинішньому році теж не буде.
– Окремо годилося б повести мову про заплановані обсяги переробки цукросировини і що на цьому показникові найбільше відбивається?
– Торік заводом перероблено трохи більше 100 тисяч тонн цукрових буряків, тому хотілося б, щоб у цьому році переробити хоча б на 10-15 відсотків більше. Виробничі потужності дозволяють.
Чинників, які на це впливають, багато. Але на першому плані у нас взаємовідносини керівників господарств з колективом заводу. Досвід попередніх років стверджує, що саме взаєморозуміння є найкращим союзником у цій справі.
Прийомку здійснюємо з 7-ої години ранку до 12-ої ночі. Як тільки сировини надходить по 3-4 тисячі тонн на добу, організовуємо її приймання цілодобово.
– Дехто намагається довести, що інвестор не такий вже і надійний партнер. Скористається тим, що найбільше йому вигідно і шукай вітра в полі...
– Це не про нас. На заводі ми вже не перший рік і тільки один із його співвласників, якому належала незначна частка, пішов працювати на інше підприємство. Ми ж прагнемо працювати стабільно. У наших планах розширення цукрової галузі, вже у наступному році розпочинаємо модернізацію підприємства.
У цьому ж році найбільше радує те, що зросла цукристість сировини. На жаль, швидше за рахунок природних факторів, а не чинників, які могли б позначитися на цьому показникові. Це і попередники під цукрові буряки, яких не завжди на місцях дотримуються, і кількість добрив, які варто було б внести ще під глибоку оранку. Однак головний, на нашу думку, чинник – це ставлення керівника господарства до цукрової галузі, його бажання працювати у ній.
Ми розуміємо, що непорозуміння з цінами на сировину не сприяє цукровиробництву, тому, зазираючи у наступний рік, хочу попросити керівників, спеціалістів на місцях з розумінням поставитися до буряківничої галузі. Держава рано чи пізно повернеться обличчям до сільгоспвиробника, і тоді працювати стане легше.
Якщо у Польщі на їх землях вирощують по 480-550 ц з га цукрових буряків і мають цукристість 17,55 відсотка, то чому б на наших родючих землях не забезпечити виконання технологій і хоча б наблизитися до їх показників?
Якщо працювати комплексно, так, як вимагає держава – закріплення господарств за заводами, які візьмуть на себе фінансування, – весь комплекс тоді замкнеться. Ось коли підвищиться родючість, з'являться гроші і усі ми станемо багатими.
Підтвердженням тому, що ми прийшли на підприємство надовго, є і те, що підвели природний газ, завдяки чому газифікуються навколишні села.
На завершення хочу висловити вдячність райдержадміністрації за розуміння цієї справи і за сприяння в організації доставки цукросировини
