На знімку: начальник ретранслятора Віталій Петрович Поштовенко та інженер Василь Григорович Дяк.
… А починалося все, здається, зовсім недавно – у сімдесятих роках кілька районів південного сходу області вирішили об’єднатися і спорудити телевежу, яка б давала змогу місцевим жителям дивитися передачі не тільки з Москви, а й Києва. Нагадаю молодшим телеглядачам, що довгий час у нашому регіоні ми мали змогу приймати лише першу програму Центрального телебачення СРСР.
І лише з уведенням у дію цього міжколгоспного ретранслятора наші телеприймачі заговорили українською мовою. Та й то при умові, якщо глядачі купували спеціальні приставки. З часом на радіотелевізійній передавальній станції з’являлися нові передавачі, збільшувалася кількість програм, а з появою нового покоління телевізорів непотрібними стали приставки.
Пригадую, як на початку вісімдесятих років до редакції райгазети надходило чимало листів із проханням розповісти про спорудження телевежі, тож саме тоді познайомився із Віталієм Поштовенком, який терпляче розповідав про хід робіт, про те, як приймати теле- і радіопередачі. Газета інформувала читачів про всі зміни, які відбувалися в системі ретрансляції.
Як швидко пролетіли роки! І як багато змінилося за три десятиліття. У нашому побуті вже звичними стали кабельне і супутникове телебачення із десятками та сотнями каналів. Та в більшості глядачів Бершадського, Тростянецького, Чечельницького, Крижопільського, Піщанського, Теплицького районів антени налаштовані на Баланівку. А ще ж і жителі сусідніх районів Одеської та Кіровоградської областей теж дивляться телебачення за допомогою Бершадської РТС.
Нині на станції працює цілодобово двадцять чоловік у чотири зміни. Вони забезпечують ретрансляцію семи теле програм та першої програми Національного радіо, обслуговують чотирьох операторів мобільного зв’язку.
Правда, потужності передавачів для каналів ТЕТ і ТРК «Україна» невеликі, тож діапазон впевненого прийому менший, ніж інших каналів. Та й ВДТ-6 передають не в повному обсязі. Причина – нестача коштів у каналів. З цієї причини з ефіру в регіоні зникли передачі радіо «Промінь». А от передачі першої програми радіо доходять і до Умані, і до Вінниці.
Начальник передавальної станції В.П. Поштовенко, який працює у системі зв’язку з 1966 року, розповів про те, що незабаром практично в усіх країнах світу буде запроваджене цифрове телебачення.
Не обмине ця тенденція і їх.
Тож тим абонентам, в яких телевізори дуже застарілих моделей, доведеться купувати спеціальні приставки, які перетворюватимуть цифровий сигнал на аналоговий. Інакше зображення на їхніх екранах буде чорно-білим. До 2015 року на цифрові технології перейде увесь світ.
Недавно вежу пофарбували. Як розповів Віталій Петрович, цю процедуру потрібно проводити раз на п’ять років. Але цього разу це зроблено трохи пізніше встановленого строку. Житомирська бригада з п’ятьох чоловік із фірми, яка виграла тендер, за півтора тижня витратила на це тридцять чотири 50-кілограмових бочки фарби, пофарбувавши вежу від основи до верхівки.
Коли дивишся на цю величну споруду здалеку, то не завжди помічаєш п’ять ярусів надміцних розтяжок, які надійно утримують її в робочому стані.
На запитання, чи він сам піднімався на верхівку вежі, Віталій Петрович відповів ствердно. І що перший раз було страшнувато.
– А що звідти видно?
І на це, певною мірою наївне запитання, ветеран радіотелевізійного зв’язку відповів детально: – Не тільки Бершадь, а й Крижопіль, Піщанку, Ладижин та інші міста і села в окрузі – при умові, якщо ясна погода і хороша видимість. Звичайно, телевізійних антен звідти не бачив, але знаю, що дуже багато людей налаштували їх на Баланівку. Тож відчуваємо, що наша робота дуже потрібна.
Дивлячись щодня телепередачі, люди не завжди замислюються, що для того, щоб картинка на екрані прийшла в їхній дім, чималу частку зусиль докладаємо і ми, ті, хто, як правило, залишається за екранами.
Тож щиро вітаємо цих людей з їхнім професійним святом. Адже з їхньою допомогою ми відчуваємо причетність до всього, що відбувається в світі.
Федір ШЕВЧУК.
