Ця хвороба за класифікацією є зоонозною, тобто хворіють на неї тварини (в природі найчастіше лисиці, а в населених пунктах – собаки та коти). Вірус, який викликає сказ, передається від хворої тварини здоровій або людині через слину при укусі, попаданні на поранену шкіру або при контакті зі шкірою тварин при її обробці. Для людини епідеміологічна значимість сказу визначається абсолютною летальністю та прямим зв’язком із захворюванням тварин.
За статистичними даними, підтвердженими відповідними лабораторними дослідженнями впродовж останніх років, сказ був виявлений на територіях Чернятської, Серединської, Великокиріївської, Кидрасівської, Лісниченської, П’ятківської, Устянської, Дяківської, Тернівської, Красносільської сільських рад, у м. Бершаді (всього понад 17 випадків).
Єдиний вихід у боротьбі зі сказом – профілактика. Для мисливців – це проведення в своїх угіддях таксації та недопущення перевищення нормативної кількості рудої лисиці, для ветеринарних працівників – профілактичні щеплення проти сказу, для органів місцевого самоврядування – боротьба з бродячими тваринами (відмовки щодо заборони проводити їх відстріл тут не діють, є альтернативні методи: притулки для бродячих собак, вакцинація з допомогою харчових приманок та інше).
Власникам домашніх собак та кішок необхідно, не чекаючи приходу ветеринарного працівника, самим звертатись у відповідні установи за консультацією щодо щеплень їх вихованців.
Дещо збільшився попит на хутро лисиць. Категорично забороняється зняття шкір із трупів палих тварин, а також відстріляних через неадекватну поведінку у вогнищах сказу. В інших випадках зняття повинно здійснюватись тільки в гумових рукавицях (бажано дві пари). Після роботи рукавиці та ніж необхідно протерти 2% розчином каустичної соди чи дезінфікуючим розчином, руки ретельно помити з господарським милом.
У разі укусу чи ослюнення пошкодженої шкіри (навіть улюбленою домашньою кішкою) рану в обов’язковому порядку необхідно ретельно промити водою з господарським милом, після чого її краї обробити розчином йоду. Постраждалий повинен звернутись у медичну установу, де лікар визначить потребу в щепленнях, а за твариною необхідне обов’язкове десятиденне спостереження ветеринарними працівниками.
Нінель ПЛАХОТНЮК, завідуюча відділенням організації епідеміологічних досліджень МВЛД ДСЕС України.
