В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.
Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 19171920 рр. Третя – вже в наш час. Наприкінці 80-х років XX ст. інтерес до свого минулого та генетична пам’ять поряд з активізацією політичного життя в Україні спричинили виникнення козацьких громадських утворень. Їх члени активно підтримували демократичні процеси та створення незалежної Української держави. 14 жовтня 1991 р. на Всеукраїнській установчій козацькій раді було проголошено утворення єдиної загальноукраїнської громадської організації Українське козацтво, яка об’єднала усі регіональні козацькі структури України та української діаспори. З нагоди 10-річчя початку козацького руху 16 вересня 2000 р. у Києві відбувся З’їзд козаківзасновників Українського козацтва.
І хоч ці процеси відродження наштовхнулися на певний супротив окремих державних структур, протягом 1990-2004 років українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.
Враховуючи історичне значення і заслуги козацтва у створенні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Президент України видав низку указів, що безпосередньо стосуються козацького руху, а 15 листопада 2001 року було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки». Метою Національної програми є подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства. Вона передбачає участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створенні, відродженні, відновленні та охороні заповідних місць і об’єктів; проведенні освітянських, культурно-просвітницьких заходів; науководослідній, пропагандистській та видавничій роботі; організації туризму, спортивних змагань, здійсненні господарсь - кої, природоохоронної та міжнародної діяльності.
На сьогодні зареєстровано близько десятка всеукраїнських громадських організацій українського козацтва та більш ніж п’ятсот обласних, районних, міських і сільських козацьких утворень. Уже кілька років діє і громадська організація «Бершадська козацька сотня», створено дитячі козацькі республіки та організації і в окремих загальноосвітніх школах району, члени яких беруть активну участь у козацьких заходах, свято бережуть і примножують козацькі традиції.
