А зі свічечкою обходили господарство, «щоб святим полум’ям освітила, од нечистої сили захистила», та випалювали хрещики на дверях, сволоці, вікнах, «щоб хрещик хату стеріг і злі сили не пускав на поріг».
За повір’ям, грім до Стрітення «спить, приколисаний зимою». Однак у цей день він прокидається, «йде небом гуляти й дає про себе знати».
Тому часто Стрітення називають Громницями. Після Стрітення повертаються з вирію птахи: «Проснулися Громниці – повертаються птиці!» У ніч на Стрітення допитливі господарі ворожили на врожай: набирали в миску зерна та насіння і виставляли на двір. Якщо вранці на зерні з’являлася роса – на врожай зернових.
Просинається од зимового сну й земля. Тепер можна вже на ній працювати: обрізати сад, щепити дерева. Колись казали: «До Стрітення лиши дерева спати, а по Стрітенню – можеш обрізати», але не зволікаючи, бо потім «дереву вже болить, зріжеш галузку – просльозить!».
