Слід відзначити, що скарги населення справедливі. Якщо у минулому році роботи велися досить непогано, в результаті чого голубий вогник в селі було запалено ще в лютому, то на сьогодні велика ймовірність, що і в цьому році зимувати тим, хто поспішив заховати сокири і не заготовив дров, доведеться без газу.
Одним із каменів спотикання при вирішенні проблеми газифікації району взагалі є хронічна нестача коштів. Здавалося, усі мали б бути зацікавлені у їх надходженні до бюджету району. Насправді ж начальник МДПІ В.Когут, виступивши, констатував факт, що ні від "Немирівгазбуду", ні від ПП "Тимошенко", які займаються у нас газифікацією і повинні бути зареєстровані, як платники податків, у бюджет району за останній рік не надійшло ні копійки.
І якими б при цьому не були виправдання представників даних організацій, постає запитання: а чому тільки райдержадміністрація і податкова інспекція мають бути зацікавлені в цьому і аж ніяк це чомусь не турбує сільських голів, де ведуться роботи? Адже грошові надходження тепер не були б лишніми у кожній територіальній громаді. А їх тільки за останній рік втрачено десятки тисяч грн. Тому було поставлено вимогу навести у цьому плані порядок не пізніше 1 листопада.
Щодо газифікації
Джулинки, то великі претензії з цього приводу були до Джулинського сільського голови П.В. Швеця.
Однак, вислухавши як його аргументи, так і кожної із сторін, які беруть участь у газифікації цього села, проглядається ще один немаловажний момент. Якби за вирішення проблеми і представники "Ободівкагазу", і "Немирівгазбуду", і Бершадського міжрайонного управління газового господарства, і ПП "Барви" взялися дружно, голубе паливо, навіть при тих негараздах, які доводиться долати, давно вже було б в усіх оселях жителів цього села. Насправді ж чомусь виходить все так, як у байці, головними героями якої є Лебідь, Рак й Щука. Складається враження, що кожна із сторін дбає, насамперед, про власні інтереси, забуваючи при цьому про інтереси даної громади.
Обнадійливим, щоправда, є те, що кожній із сторін джулинського непорозуміння воно вже теж давно набило оскомину і справа лише за тим, щоб зібратися усім разом та домовитися, як пошвидше вирішити цю проблему.
Тільки координуючи зусилля, можна буде швидко довести роботи до фінішу.
Павло КУШПЕЛА.
