Якщо ти кажеш зрозумілі речі, під якими люди будуть готові підписатись, то вони приєднаються до тебе
– Ви наполягаєте на тому, щоб знову посилити повноваження президента. Чому?
– Це очевидно. Легше проводити зміни в країні за президентської моделі управління. Сьогодні у нас дуже занедбана ситуація по низці напрямів. Взяти рівень корупції. Взяти судову систему. Перепони для розвитку малого та середнього бізнесу. Проблеми охорони здоров’я і проблеми освіти.
Тобто основні послуги, які держава надає людям. Все настільки погано! Ми дуже забарилися зі змінами – втрачено п’ять років. Аби навести лад у країні, ми мусимо деякий час пожити за президентського правління.
– Але багато ваших опонентів продовжують вважати, що парламентська республіка більш справедлива форма правління для України… – Парламентська республіка добра тоді, коли є сформовані політичні партії, в яких будь-який член партії може стати її лідером, може висловлювати свою думку, може перейти в іншу фракцію. Сьогодні у нас є певні лідерські формування, які назвати сучасними партіями неможливо. Це свідчить про те, що до парламентської республіки ми ще не готові. Я думаю, що через п’ять-десять років ми могли б підійти до цієї моделі. Поки що потрібна президентсько-парламентська форма правління. Нам потрібна централізована сильна влада, яка швидко змінить країну.
– Ви проголосили принцип прагматичної політики. У чому він полягає?
– Так, ми повинні бути дуже прагматичними. Є Росія, є Європа, є США і у всіх свої інтереси. А нам потрібно чітко бачити і захищати національні інтереси України. Тільки тоді ми не станемо розмінною монетою. Україна повинна бути сильною!
– Ви вважаєте, що потрібно розширювати економічні відносини з Росією?
– В Україні, і особливо в її західній частині, є певний комплекс, який сформувався щодо Росії. Деякі політики цим користуються. Все, що ти кажеш про Росію, сприймається негативно. Я вважаю, що це йде від великої невпевненості в тому, що ми можемо конкурувати з Росією. У мене така впевненість є. Сьогодні ми бачимо, що у нас є цілі сектори економіки, які не гірше розвинуті, ніж у Росії. А Росія – це ще й великий ринок збуту. Не кажучи вже про те, що там працюють 3,8 мільйона українців.
– Ви розумієте, як потрібно реформувати економіку України?
– Безумовно! Як країни, які вважались аутсайдерами, виходили з цих ситуацій? З’являвся сильний лідер – з’являлась стратегія. Але важливо, щоб цей сильний лідер мав такі вольові якості, які дозволяли б цю стратегію втілити і контролювати. В іншому випадку у нас почнеться відома українська хвороба – ми абсолютно не націлені на результат. А поіншому нічого не виходить. Я свого часу засвоїв, що ти можеш будь-що казати, але результат поклади на бочку.
– Хто буде фінансувати вашу передвиборчу кампанію?
– Якщо ти кажеш зрозумілі речі, під якими люди будуть готові підписатись, то вони приєднаються до тебе. І допоможуть. Я маю на увазі, в першу чергу, малий та середній бізнес. Переможе той, хто збере більше прихильників. Основне – розмовляти з людьми і розмовляти щиро.
– Які ви бачите свої переваги, як політика?
– Перше. Я себе відчуваю дуже впевненим як професіонал. Я добре розумію макроекономічну ситуацію. Добре розумію, що і, головне, як необхідно робити в державі. Друге.
Я один з небагатьох кандидатів, які розуміють мікрорівень.
Я працював з конкретними підприємствами, з конкретними виробництвами. І такого досвіду у нинішніх кандидатів просто немає. Третє. Я вважаю, що політик мусить бути битим.
У мене була достатня пауза, щоб все обдумати і зважити. І для мене це є найбільшою перевагою. Сьогодні я себе відчуваю успішною і впевненою людиною.
– Як буде застосовуватись адміністративний ресурс?
– Який адміністративний ресурс? У кого він є? А якщо є, то чому вони нам не демонструють його у боротьбі із кризою?
– Ви говорили, що ніколи не підете у політику, в цю брудну справу.
– Перед усіма нами стоїть вибір. Змиритись з тим, що відбувається в країні сьогодні, чи впливати на ситуацію, намагатися змінити її. Найбільш активно можна впливати через політику. Значить, будемо працювати, змінювати політику, робити її більш моральною.
– Ваше рішення балотуватись – назвали чоловічим вчинком… – Мій найбільший чоловічий вчинок – це дев’ятимісячний син, у якого недавно прорізалось чотири зуби…
Ольга РИБАЛКО.
