Років тридцять тому вдалося організувати шахову кімнату і у районному будинку культури міста Бершаді. На жаль, на сьогодні не вдалося знайти навіть її слідів.
Завжди точилися шахові баталії і на центральному пляжі. Неабиякий авторитет мала тоді та і тепер в Україні і Бершадська шашкова школа.
В той же час Кам’янець-Подільський шахово-шашковий клуб «Гросмейстер» – це 140 квадратних метрів площі, сучасне обладнання. У цьому році – тут проведено першість України з даного виду спорту.
Місто, у якому я живу, «назбирало» вже більше двох десятків банків, та і в Бершаді їх вже вистачає. Невже не варте уваги те, щоб у Бершаді створити гарний, по-сучасному оформлений шахово-шашковий клуб? Адже це і дозвілля, і гімнастика розуму, вміння знаходити вихід в екстремальних умовах.
У Кам’янці-Подільському систематично проводяться особисті та командні першості, традиційними стали різні кубкові змагання – для ветеранів, учнів і педагогів, а також кубкове змагання, яке підсумовує шахове життя міста. Місто пам’ятає земляка Леоніда Штейна, який тричі був чемпіоном колишнього Радянського Союзу, шахові турніри, командні змагання з шахістами Хмельницького. Пам’ятає воно і ще чимало цікавого. Одним словом, шахове життя у нас відповідає кращим європейським стандартам.
А от спільним для обох міст є велика кількість аптек, офісів, магазинів. На вулицях Бершаді чисто, а от у самому центрі – страхіття – напівзруйновані від часу будівлі, чимало побутових відходів поміж ними, а особливо у базарні дні.
Спільним для обох міст є і чимала кількість новобудов.
Населення також однаково доброзичливе, цікаве, допитливе, досить прагматичне у питаннях бізнесу.
Щиро згадую своїх викладачів, які любили свою роботу і завжди прагнули підібрати ключик до кожного учня.
Тоді хоч і не було комп’ютерів, мобільників, проте у всіх було бажання до знань, всього нового. Спортивні площадки, стадіон були завжди заповнені людьми. А змагання з футболістами із Гайворона взагалі перетворювалися у свята. На річці можна було теж позмагатися – на човнах, катамаранах.
Прокатний їх пункт вабив як дітей, так і дорослих.
Хоч між обома містами є чимало спільного, багато в чому є і велика різниця. Наприклад, з книгарнями, яких у Кам’янці-Подільському більше двох десятків, є прокатний пункт, завжди можна замовити книги із зарубіжжя.
Цікаві форми роботи з читачами пропонують бібліотеки.
Їх досвід може знадобитися бершадцям.
Тож було б добре, якби між обома містами налагодити мости дружби, спілкування, взаєморозуміння. Корисним це стало б для всіх.
З теплотою і повагою до рідної Бершаді Олег МАНЖУЛОВСЬКИЙ, педагог з 55-річним стажем.
