Усі ці фонди, аграрні інвестиції хижацьким способом експлуатують чорноземи, більше 20-25 відсотків світових запасів яких зосереджено в нашій країні. Нічого не вкладаючи у вітчизняну ниву, ігноруючи культуру землеробства, розширюючи посіви соняшнику, кукурудзи, ріпаку, вони довели значну частину чорноземів до критичного стану. Неважко прогнозувати, яких масштабів набере ця згубна політика після масового розпродажу земель.
Тому і виходить, що Україна, яка здатна забезпечувати сільськогосподарською продукцією Європу, змушена нині імпортувати значну її кількість – м’ясні і молокопродукти, овочі і фрукти, навіть гречку яка ніколи не була дефіцитом.
Так, земельні відносини у нашій державі треба удосконалювати, але керуватися при цьому варто виключно національними інтересами, зокрема інтересами продовольчої безпеки держави.
Сьогодні ніхто не береться підрахувати, яких збитків завдано агропромисловій галузі недолугою політикою владного олімпу за останні два десятиліття. Тому пропоную, що правом викупу невитребуваних земельних паїв та бажаючих реалізувати належні їм сільськогосподарські ділянки наділити виключно державу. Лише вона має розпоряджатися земельними ресурсами, надавати їх на правах оренди новостворюваним колективам, кооперативним, фермерським, приватним структурам та іншим суб’єктам господарської діяльності. Вона має всебічно сприяти і допомагати власникам земельних паїв об’єднуватися в кооперативні господарства. Тому потрібно сконцентрувати кращі сили вітчизняних вчених-аграрників, депутатів Верховної Ради, всіх, кому не байдужа доля українського села, на розробці закону України про засади кооперативного руху в АПК в сучасних умовах з урахуванням як позитивного історичного досвіду, так і допущених прорахунків.
Верховній Раді потрібно виявити консолідовану політичну волю і вилучити із Земельного Кодексу положення про те, що земля є товаром, накласти зовнішній мораторій на її купівлю та продаж, що цілком відповідатиме Конституції України.
Віковічне прагнення трудящих мас до справедливого володіння землею виступало однією з головних причин глибоких соціальних потрясінь і катаклізмів. Ці політичні уроки не варто забувати нікому.
Земля – всенародна годувальниця і захисниця, має належати українському народу, надійно служити нинішньому і прийдешнім поколінням.
Іван ГЛАДИБОРОДА с. Глинське.
