Хіба потрібні коментарі для інформації, що демонструє глибину поваги держави до селянина: в єврозоні на 1 га сільгоспугідь дотації за минулий рік склали приблизно 500 євро, а в Україні – близько 4 грн. І ті пішли явно не у фермерське поле. Якщо цукор у нас із Куби і Бразилії, гречка з Китаю, вершкове масло з Білорусі, м’ясо не першої свіжості і якості з усього світу, то от вам і дотації – в сільське господарство інших країн.
В нас практично є дві статті експорту – метал і зерно.
Про метал хай скажуть інші, а через обмеження експорту зерна селяни і зернотрейдери недоотримали 10-12 млрд. гривень.
Сьогодні уряд посилено розчищає українські поля від дрібних (менше 5 тис. га) і, на його думку, неефективних землевласників. За основу взято досвід Латинської Америки, а там величезні масиви належать латифундіям. В нас такі картелі називають агрохолдингами. Уже сьогодні вони контролюють майже 25% чорноземів України.
Дуже мало країн світу дозволяють торгувати своїми сільгоспугіддями. Навіть нафтогазові родовища здають тільки в оренду. До 90% світових сільгоспугідь тільки орендується! В США – 70%, Німеччині – 80%, Китаї майже 100%, Україна має 10-12% запасів світових чорноземів, і купити їх хочуть всі!
Завтра цей безцінний капітал може бути проданий, а власники земельних паїв стануть на кілька днів навіть заможними! Так, дехто використає ці гроші з корисною перспективою, але 95% грошей буде просто проїдено.
Не треба гадати, хто цю землю купить і за якими морями буде його резиденція. І так ясно. Мова не про них. Вони про себе уже подбали.
Мова про майже сім мільйонів власників земельних паїв, із яких дві третини – пенсіонери. Всі вони будуть розорені, безземельні і майже безробітні, бо сучасні агротехнології не передбачають залучення робочої сили у великій кількості. Нехай орендна плата сьогодні не така вже й велика, але вона щорічна і стабільна, і завдяки цьому хлібові навіть безробітні тримаються сьогодні на селі.
А сьогоднішнього фермера-орендаря можна побачити і в селі, і в полі, і на сході, де йому нагадають про його зобов’язання, які не так просто і виконати при сьогоднішніх цінах на енергоресурси і дорогих кредитах.
Гроші від продажу земельних паїв будуть витрачені дуже швидко, але назад повернути землю уже не вдасться. Нинішнє покоління селян, мабуть, і не взнає, хто і з якої країни стане власником наших чорноземів. Але ми завтра уже будем чітко знати, що зразу ж за городом, 1 см від межі – земля величезного агрохолдингу із штаб-квартирою в одній із європейських чи азійських столиць. А скільки буде влито хімії на 1 га – ми відчуємо і в криниці, і в ставку, і на пасіці. Суперврожаї все спишуть!
А ще будемо розпізнавати звук двигуна автомобіля керуючого і начальника охорони. І спробуй же їх чи їхнього шефа запросити на схід села...
Анатолій ГОЛОВНЯ, фермер
