Fridge magnet wooden gears

«Москалі» чи «бандери»?

  • Подобається6Не подобається
  • 7 Вересня 2011, 09:00

ілюстрація з сайту іnspired.com.ua

Нинішнього року я закінчила перший курс факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчальну практику приїхала проходити у нашу районну газету «Бершадський край». Живу далеко від центру, автобуси практично не ходять, тому майже кожного разу доводилося добиратися автостопом. Не перевелися ще добрі люди у нас, в Україні. Часто підвозили безкоштовно, дякували за приємну розмову.

За час практики познайомилася з багатьма попутниками. Але після цих дорожніх знайомств я вже не знаю, як мені себе називати. Хто я – «москалька», «бандерка» чи все-таки українка?

Тільки-но дехто із моїх співбесідників чув назву навчального закладу, одразу ж реагував досить іронічно, хоч і до певної міри з гумором: «Так ти бендерка?» або ж «Львів?
Там же одні бендери!».

Мета мого життя – стати хорошим і грамотним журналістом. Тому прагну скрізь розмовляти українською мовою, дотримуватися культури мовлення, позбавлятися суржику.

Дехто сприймає це посвоєму, мовляв, стала вже «западянкою» і «бендеркою».

Я таким людям навіть не намагаюся пояснити, що Бендери – це місто у Молдові, бо ж справжнє прізвище відомого діяча і пишеться, і звучить як Бандера. А Бендер – це герой відомих книг.

А от у Львові ситуація інша.

Коли в розмові у мене проскакують русизми, то деякі люди – одні на повному серйозі, інші ніби жартома – промовляють: «Москалька!».

При цьому самі не помічають у своєму лексиконі надмірну кількість полонізмів.

«Москалі», «бандери»… А куди ж поділися українці, до яких належимо ми всі, незалежно від того, хто якою мовою розмовляє і в якому регіоні живе?

Досить нам ходити по рідній землі з бирочками, які визначає мовний фактор.

Вже двадцять років виповнилося незалежній Україні.

Офіційно ми вільні і незалежні, насамперед, від «старшого» слов’янського брата. Але його вплив і досі відчувається у нашому суспільстві.

Є люди, які хочуть зробити російську мову другою державною. А що з цього вийде?

Як кажуть зараз, «два в одному». Це визначення стосується деяких товарів. Але всім відомо, що навіть у шампуні з такими якостями одна з них обов’язково домінуюча і нейтралізує іншу. Якщо буде дві державних мови, то зникне мотивація до вивчення мови корінного народу. Прагнуть двомовності лише ті, які не знають і не хочуть знати мови української. Помітила: усі українськомовні добре знають російську, а от російськомовні – не завжди знають українську.

У своєму відомому романі «Записки украинського самашедшого» Ліна Костенко серед інших порушує мовну проблему: «Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що». На жаль, мало у нас соловейків, але вони є і мають бути прикладом для всіх.

А на запитання, хто я, відповідаю коротко: «Я – українка, громадянка великої європейської держави!».

Ірина МАЛІЦЬКА, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. с. Мала Киріївка.


Дивіться також в розділі  Є така думка
» 15.06.2018 Я проживаю в Берізках-Бершадських. Досить часто зустрічаю в періодиці публікації жителів сіл, які стурбовані проблемою цін на сире молоко. Утримання корів у приватному господарстві – це питання виживання людей у селах. Свого часу дві корівки...
» 01.04.2018 Скільки пам’ятаю, наші депутати змінюють Конституцію «під себе». А простим людям від цього зовсім не краще. За роки незалежності кількість українців, які живуть за межею бідності, тільки зросла.
» 03.03.2018 Відгук на публікацію «Замітки з історії Бершаді» в газеті за 26 січня 2018 р.
» 19.01.2018 Непрості умови нашого сьогодення та війна на Донбасі з окупантом показово довели, що командир зобов’язаний приймати відповідні рішення, які інколи суперечать вимогам чинного законодавства, але забезпечують виконання бойового завдання, збереження...
» 12.01.2018 Слово про матір
» 22.12.2017 Основа життя – здоров’я
» 01.12.2017 Підстав для звинувачення лікаря немає
» 25.11.2017 Не перетворюймо свято у формальність
» 16.12.2016 Продаж землі – найстрашніше зло після кріпацтва
» 29.07.2016 Зберегти пам’ять про рідну людину
Всі статті розділу Є така думка »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Бершадські правоохоронці відправилися в зону бойових дій</b><br />Черговий зведений загін вінницької міліції відправився на Схід захищати Україну. Вони змінять своїх колег, які місяць...
2 фото   
<b>Щодо проблемних питань відносно сміттєзвалища</b><br />Жителі села Флорино знову вимагають від керівництва району припинити завозити побутові відходи на сміттєзвалище, що...
7 фото   
<b>Запалення газу в Шумилові</b><br />2 лютого 2011 року у с Шумилів Бершадського району перебував голова Вінницької облдержадміністрації М.Джига.
4 фото   
<b>Найбільше наше багатство</b><br />Минулої суботи у районному будинку культури відбулися урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства....
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Осіївка
Байда Максим Захарович (1923) 1923 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.07.44.

З історії Бершаді
Незважаючи на труднощі першої мирної сівби, колгоспники докладали всіх зусиль, щоб виростити добрий урожай, потрібний фронту. Поля доводилося обробляти переважно лопатами, сіяти вручну, використовувати як тяглову силу корів. Але і за таких умов ланкова колгоспу ім. Воропшлова З. С. Дабіжа збирала високі врожаї кукурудзи — майже 50 цнт., цукрових буряків — до 300 цнт. з га. Партійна... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

«Москалі» чи «бандери»? - Точка зору - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники