Fridge magnet wooden gears

«Москалі» чи «бандери»?

  • Подобається6Не подобається
  • 7 Вересня 2011, 09:00

ілюстрація з сайту іnspired.com.ua

Нинішнього року я закінчила перший курс факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Навчальну практику приїхала проходити у нашу районну газету «Бершадський край». Живу далеко від центру, автобуси практично не ходять, тому майже кожного разу доводилося добиратися автостопом. Не перевелися ще добрі люди у нас, в Україні. Часто підвозили безкоштовно, дякували за приємну розмову.

За час практики познайомилася з багатьма попутниками. Але після цих дорожніх знайомств я вже не знаю, як мені себе називати. Хто я – «москалька», «бандерка» чи все-таки українка?

Тільки-но дехто із моїх співбесідників чув назву навчального закладу, одразу ж реагував досить іронічно, хоч і до певної міри з гумором: «Так ти бендерка?» або ж «Львів?
Там же одні бендери!».

Мета мого життя – стати хорошим і грамотним журналістом. Тому прагну скрізь розмовляти українською мовою, дотримуватися культури мовлення, позбавлятися суржику.

Дехто сприймає це посвоєму, мовляв, стала вже «западянкою» і «бендеркою».

Я таким людям навіть не намагаюся пояснити, що Бендери – це місто у Молдові, бо ж справжнє прізвище відомого діяча і пишеться, і звучить як Бандера. А Бендер – це герой відомих книг.

А от у Львові ситуація інша.

Коли в розмові у мене проскакують русизми, то деякі люди – одні на повному серйозі, інші ніби жартома – промовляють: «Москалька!».

При цьому самі не помічають у своєму лексиконі надмірну кількість полонізмів.

«Москалі», «бандери»… А куди ж поділися українці, до яких належимо ми всі, незалежно від того, хто якою мовою розмовляє і в якому регіоні живе?

Досить нам ходити по рідній землі з бирочками, які визначає мовний фактор.

Вже двадцять років виповнилося незалежній Україні.

Офіційно ми вільні і незалежні, насамперед, від «старшого» слов’янського брата. Але його вплив і досі відчувається у нашому суспільстві.

Є люди, які хочуть зробити російську мову другою державною. А що з цього вийде?

Як кажуть зараз, «два в одному». Це визначення стосується деяких товарів. Але всім відомо, що навіть у шампуні з такими якостями одна з них обов’язково домінуюча і нейтралізує іншу. Якщо буде дві державних мови, то зникне мотивація до вивчення мови корінного народу. Прагнуть двомовності лише ті, які не знають і не хочуть знати мови української. Помітила: усі українськомовні добре знають російську, а от російськомовні – не завжди знають українську.

У своєму відомому романі «Записки украинського самашедшого» Ліна Костенко серед інших порушує мовну проблему: «Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що». На жаль, мало у нас соловейків, але вони є і мають бути прикладом для всіх.

А на запитання, хто я, відповідаю коротко: «Я – українка, громадянка великої європейської держави!».

Ірина МАЛІЦЬКА, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. с. Мала Киріївка.


Дивіться також в розділі  Є така думка
» 15.06.2018 Я проживаю в Берізках-Бершадських. Досить часто зустрічаю в періодиці публікації жителів сіл, які стурбовані проблемою цін на сире молоко. Утримання корів у приватному господарстві – це питання виживання людей у селах. Свого часу дві корівки...
» 01.04.2018 Скільки пам’ятаю, наші депутати змінюють Конституцію «під себе». А простим людям від цього зовсім не краще. За роки незалежності кількість українців, які живуть за межею бідності, тільки зросла.
» 03.03.2018 Відгук на публікацію «Замітки з історії Бершаді» в газеті за 26 січня 2018 р.
» 19.01.2018 Непрості умови нашого сьогодення та війна на Донбасі з окупантом показово довели, що командир зобов’язаний приймати відповідні рішення, які інколи суперечать вимогам чинного законодавства, але забезпечують виконання бойового завдання, збереження...
» 12.01.2018 Слово про матір
» 22.12.2017 Основа життя – здоров’я
» 01.12.2017 Підстав для звинувачення лікаря немає
» 25.11.2017 Не перетворюймо свято у формальність
» 16.12.2016 Продаж землі – найстрашніше зло після кріпацтва
» 29.07.2016 Зберегти пам’ять про рідну людину
Всі статті розділу Є така думка »
Цікаві фото
6 фото   
<b>Весняний цвіт</b><br />
2 фото   
<b>Я люблю молоко</b><br />Зовсім недавно у районній газеті розповідалося про семінар на базі устянського господарства, учасниками якого стали...
19 фото   
<b>ТЕРНІВКА</b><br />Існує з кінця Х/І століття. У ХІХ столітті була містечком, більшість населення якого складали євреї. У 20-х роках...
4 фото   
<b>Красносілка – "солодка" і гаряча точка району…</b><br />22 вересня 2011 року працівники Красносілського цукрового заводу організували мітинг на центральній площі міста...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Лісниче
Оцабрика Леонтій Савич (1910) 1910 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Помер від ран 00.03.42.

З історії Бершаді
Проведені заходи сприяли кращій організації праці в сільському господарстві, піднесенню творчої ініціативи трудівників. Колгоспник артілі ім. Ворошилова С. Плахотнюк сконструював ручний підживлювач, який був прийнятий обласною комісією і рекомендований для використання всіма колгоспами. З року в рік зростала врожайність колгоспних ланів, підвищувався добробут трудівників. Збільшувалась... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

«Москалі» чи «бандери»? - Точка зору - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники