Багато легенд існує про цей день. Та найголовніше, що саме він здатний творити чудеса – тисячі посланьсердечок розлітаються із зізнанням кохання, ніжності, надії на взаємні почуття.
Отож, як би не лютувала зима, а весна і любов переможуть всі труднощі.
Дехто вважає, що сучасна молодь «розпустилась, далі нікуди». Але в нас є на це власна точка зору.
Хоча, зрештою, ми маємо і самі пам'ятати про оточуючих і зважати, що серед сірого натовпу є і розбиті серця, і малі діти, і люди з різними точками зору, які теж не схвалюють публічних поцілунків.
В Україні немає законів, які б забороняли подібні вияви ніжності на вулиці. Комусь це здається правильним, а хтось в опозиції. Але є країни, у яких навіть у кримінальному кодексі прописані заборони і покарання за так звану «нескромність».
Як гадаєте, скільки закоханих пар, які цілуються, бачить, скажімо, вінницький трамвайчик упродовж робочого дня на вулицях міста? А ось наприклад індійські трамвайчики – жодної. Це тому, що така поведінка може комусь здатись непристойною і закоханих замкнуть на 3 місяці в тюремній камері (було б добре, якби разом). В Індонезії максимальний термін – 10 років ув'язнення або 100 тисяч доларів штрафу. Складається враження, що не люди такі закони вигадували! У Малайзії штраф складає 75 доларів, але він присуджується і за зовсім невинний поцілунок.
В Англії місцями діє заборона цілуватись на перонах залізничних колій. Хоча місцевим мешканцям вона здається кумедною, тим більше, що завдяки їй виникає бажання отримати заборонене.
А ось у арабських країнах краще залишатись слухняними, бо за порушення можна отримати 74 удари батогом.
А може і більше, адже саме стільки присудили іранській кінозірці лише за те, що дозволила на врученні премії за кращий фільм року режисеру картини потиснути їй руку і поцілувати чоло.
Утім, саме цей закон не розповсюджується на туристів.
Не так давно в одному з ресторанів Дубая цілувалась парочка британців. Але після ув'язнення на місяць, штрафу сумою 280 доларів з кожного та депортацією, бо їх поведінка порушувала суспільну мораль, цілуватись їм більше не захочеться (та й нам також).
Отож, Україна має нам здаватись раєм для закоханих, адже єдиною перешкодою для поцілунків на людях можуть бути лише несхвальні погляди оточуючих, які, зрештою, можна і не помічати, якщо міцно заплющити очі.
Неймовірно, але навіть у Америці, де повітря, кажуть, пахне свободою, закони у деяких штатах передбачають обмеження на подібний вияв пристрастей. У штаті Айова поцілунок не може тривати довше 5, а в Південній Дакоті – 3 хвилин. Також існують легенди, що в деяких містах Індіани та Каліфорнії вусатим чоловікам заборонено цілувати «людську особу», а в Колорадо по неділях чоловікам не можна цілувати власних дружин. Цікаво, як на таке відреагували б наші хлопці?
Також не вітають поцілунки в громадських місцях Японії, Китаю, Кореї. У деяких народів Африки поцілунки взагалі заборонені релігією, мовляв, під час нього можна втягнути дух іншої людини.
Проблеми «за» і «проти» поцілунків в громадських місцях немає хіба що у папуасів. Подейкують, що вони не вміють цілуватися, а ніжність і турботу виявляють обгризуванням вій або викушуванням у партнера вошей.
У нашій же країні у кожного власна думка і критерії «аморальності», У одних принципова позиція «інтим лише за зачиненими дверима», у інших – «хай цілуються на здоров'я, аби лиш не в транспорті», або називають це явище нормальним, але уточнюють, що завжди знайдуться ті, хто цілується занадто відверто і в непідходящих місцях. А треті думають: «ну і чому я мушу дивитись, як вони «смакують» один одним, наганяють мені оскомину?!» Добре це чи зле, вирішувати самим закоханим Але, думаю, мерія Бершаді точно не заперечує, оскільки в райцентрі у нас чимало романтичних місць.
А от що думають молоді бершадці про поцілунки в громадських місцях… Таня: – Не дуже позитивно. 50 на 50. Я вважаю, що поцілунки – це інтимна справа кожного і не треба це виносити на загал. Особисто я на людях не цілуюсь.
Саша: – Я вважаю, що відносини між людьми – це дуже особисте. І поцілунки – це те, що на людях краще не показувати.
Алла: – Я чула, що в деяких країнах за поцілунки на людях штрафують. Але вважаю, що це не правильно. Адже поцілунки – це дуже приємна і хороша річ, тому не можна їх забороняти.
Настя: – Негативно ставлюсь.
Стояти облизуватись на зупинці в усіх на очах – хіба це добре?!
Володимир: – Якщо ці поцілунки є щирими, то, звичайно, позитивно до них ставлюсь.
Олег: – Тут є дві сторони. З однієї негативно, тому що збоку чиїсь поцілунки можуть здатися не дуже гарними. Але з іншого боку, це такий собі екстрим – цілуватись в усіх на очах. Тим більше, що є люди, яким і байдуже, чи людей навколо багато.
Насправді, поцілунки – це дуже добра справа. Байдуже, чи в громадських місцях, чи в темній кімнаті. Головне не забувати – поцілунок має залишатись чимось святим. І, мабуть, бажано таки намагатись стримувати свою пристрасть на людях!
Юлія ШЕВЧЕНКО, студентка 5 курсу Інституту філології й журналістики Вінницького педуніверситету. м. Бершадь.
