Михайло КОЖУХІВСЬКИЙ, головний бухгалтер ПСП «Промінь», с. Дяківка: – Рік, який минає, пам’ятатиметься нам своєю спекою і засухою, через що недобрали частину врожаю. Але пам’ятним залишиться він і тим, що вберегли господарство. Якою б не була форма організації праці, все ж робочі місця.
Від наступного я і мої односельчани найбільше чекаємо, щоб і до нас хоч зрідка заїжджали автобуси. Хотілося б повірити і у медицину, яка реформується. Швидка допомога поки що доїжджає, от тільки чи не станеться так, як з автобусним сполученням?
Хоч найкраще було б, щоб ніхто в селі не хворів.
Марія ГОНЧАРУК, пенсіонерка, колишня вчителька математики, с.Тирлівка: – Рік, який проводжаємо, запам’ятається найбільше тим, що моя онучка Аня закінчила академію державного управління у Донецьку, а отримавши диплом, «вступила», вийшовши заміж, у ще одну – сімейного життя. Друга онука навчається у педагогічному коледжі, а онук ще малий. Тільки і живу ними.
Щодо 2013 року, то що може бути головнішим від очікування першого правнука?
А ще хотілося б, щоб у нашій державі запанувало благополуччя, зростали пенсії. Тож і пенсіонери жили б краще.
Галина ДИКУН, пенсіонерка, колишня доярка, с. Чорна Гребля: – Рік для мене і моїх односельчан запам’ятається тим, що заасфальтували дорогу.
Здавалося б, і газ у нас тепер є, і асфальт, а от життя не таке, на яке розраховувала.
Мабуть, не один ще рік пам’ятатиму, як за ліки на ввесь курс лікування, якими поцікавилася, «купившись» на рекламу, мені запропонували заплатити 15 тисяч гривень. А де їх узяти?
Тож найбільше чекаю, щоб у наступному році медицина ставала доступнішою.
Любов МАЙДАНЮК, пенсіонерка, с. П’ятківка: – 2012 рік чи не найбільше для мене запам’ятається тим, що несподівано для себе самої стала призером на конкурсі вишиванок, який проводився на свято незалежності. Ніколи не сподівалася, що призом за це може стати такий дорогий подарунок, як електром’ясорубка. Тож вітаю М.І. Кучера, який організував цей конкурс, з Новим роком і бажаю, щоб успіхи ПрАТ «Зернопродукт МХП» примножувалися.
Щодо 2013-го, то що Бог дасть, те вже і буде. Головне, щоб тільки могла щось робити. Я людина віруюча і розраховую тільки на все краще.
Дмитро КОКАРЧА, майстер спорт з армрестлінгу, кандидат у майстри спорту з пауерліфтингу, с. Лісниче: – Рік, що минає, запам’ятався службою в армії, де пройшов хорошу школу. Маю масу вражень, адже армійське життя дуже відрізняється від звичайного.
Одразу після звільнення з військової служби продовжив активно займатися спортом.
Були дві важливі перемоги на всеукраїнських змаганнях – в Одесі і Вінниці.
Хочеться нових перемог, успіхів, стабільності в державі, щоб покращився добробут людей.
