Билися одночасно більше сотні молодих людей, явно одурманених спиртним чи наркотиками. На моїх очах цей галасливий безладний натовп, як рій бджіл за маткою, клином пересік центральну дорогу від кафе «Меркурій» у напрямку міського парку. Дякувати Богу, що у таку ранню пору на шляху цієї лавини не було ні пішоходів, ні машин. Інакше і вони могли б бути зметені нею з непередбачуваними наслідками.
Побаченим поділився з друзями і виявилося, що така подія у нашому місці непо - одинокий випадок. Такий безлад, ніби візитна картка цього кафе. Напевне, через те жителі Бершаді і називають його «гадючником». Вважаю, що цьому міська, ра - йон на влада повинні були б дати відповідну оцінку. А стосовно кафе годилось би ухвалити рішення хоча б щодо упорядкування режиму його роботи.
Постає ще одне питання: де наші правоохоронні органи? Чому б не взяти під особливий контроль цей, один у місті діючий у нічну пору, заклад, де офіційно дозволена торгівля спиртними напоями?
А є ще і моральний бік справи. Учасниками безладу біля кафе я б назвав молодих людей Бершаді, які в основному за гроші своїх батьків відвідують цей заклад. Вони чомусь зовсім не задумуються, що у країні війна, гинуть люди. Напевно, свідомо заплющують очі на упущення у роботі з молоддю ті, хто мав би робити це згідно зі своїми службовими обов’язками. А власник кафе і молодь, яка відвідує цей заклад, українці.
На жаль, вони, мабуть, ще не усвідомили, в яку страшну пору живемо. Адже іде війна проти нас, українців, проти нашої мови, землі, всього, що зветься Україною. Нічні п’яні оргії молоді – це не що інше, як неповага до воїнів, у тому числі і наших земляків, які зі зброєю в руках їх же і захищають, ризикуючи життям.
Гріх не згадати і про кафе «Сосна» (неподалік електротехнічного заводу), звідки часто звучить російська попса, пісні Вєрки Сердючки, гурту «Ласковый май». І дуже рідко можна почути українські пісні.
Так, це справа смаку тих, хто їх замовляє. Можливо, нічого у цьому і не було б надзвичайного, якби оті пісні звучали до 22 години. Насправді ж їх, буває, чути далеко за північ, що створює певні незручності тим, хто живе поблизу кафе.
А що відбувалося вночі з 24 на 25 липня біля кафе «Лотос», яке у центрі міста? Ні пером описати, ні у казці сказати. Зашкалюючі децибели музики, галас людей, скрипіння гальм автомобілів заповнювали довкілля. Броунівський рух недешевих автівок далеко не сприяв безпеці руху інших його учасників. Напевно, є підстави запитати про це й у керівника автоінспекції району, адже про безпеку руху потрібно турбуватися цілодобово.
Цю публікацію прошу вважати моїм офіційним зверненням, як громадянина України, до голів райдержадміністрації і районної ради, депутатів усіх рівнів у світлі порушених мною проблем.
Володимир ЗАГОРОДНИЙ, полковник у відставці. м. Бершадь.
Від редакції: Хтось може і не погодитися з автором листа щодо викладених ним у ньому фактів. Хоча б з тим, що дійсно мала місце настільки масова бійка, чи з наркотиками. Недаремно ж кажуть, що у страху великі очі. Однак того, що порушені у ньому проблеми справді мають місце, не заперечить ніхто. Тому і подаємо листа повністю. В іншому випадку ми не матимемо успіху у боротьбі з такими неподобствами.
