 | Яке радіо слухати? |  | 0 - 22 Травня 2009 р
І ось наприкінці минулого тисячоліття по нашій місцевості пройшла стихія, дроти радіо опинилися на землі і воно замовкло. Райвузол зв’язку не зміг відновити проводове, посилаючись на дороговизну робіт, тож влада вирішила перейти на ефірне радіо. В той же час 11 листопада 2002 року на урядовому комітеті соціального, науковотехнічного та гуманітарного розвитку було схвалено Концепцію національної інформаційної політики. Наступного дня її схвалив і Уряд України. Цим документом передбачена доступність до засобів масової інформації слабозахищених верств населення. Так, як на ту пору не кожний міг придбати ефірний радіоприймач, влада навіть спромоглася закупити такі для пенсіонерів. І люди були вдячні за те. Хоч ефірний приймач – це не проводове радіо, але чимало можна було по ньому слухати – і центральне радіомовлення, і радіостанцію «Промінь». Потім з якихось там причин, навіть не попередивши нікого, «Промінь» у нашій місцевості виключили. А з 1-го лютого зникло ще й центральне радіомовлення. От і постає запитання: кому воно заважало? Через те, що нашого, українського, радіомовлення нема, люди по багатохвильових приймачах слухають тепер «Голос Росії» – у нашій місцевості його найкраще чути. Дехто вважає, що радіо вже непотрібне, оскільки є телевізор і по ньому можна все почути. Але ж телевізор не радіо. Його потрібно постійно дивитися. І по телевізору того не покажуть, про що іноді розповідають по радіо. То що ж нам все-таки слухати «Голос Росії», бо нашого, українського, немає, чи може радіо Придністров'я, яке у нас теж добре звучить? Микола БАННІКОВ. м. Бершадь. ← → Дивіться також в розділі Нам пишуть » 16.06.2018 | Сьогодні економічно складний час для всієї країни та для кожного господарника і підприємця зокрема, не виняток і ПрАТ «Птахокомбінат «Бершадсь кий». Але, за свою майже сорокарічну історію, ми завжди намагалися йти в ногу з часом, постійно... | » 16.06.2018 | Кожна людина має свій характер, уподобання, пріоритети у виборі прикладу для наслідування. Я давно обрав найближчих і найрідніших для мене людей – моїх батька та матір. Так склалося не тому, що вони багато чого досягнули у житті, а через те, що... | » 16.06.2018 | Даруйте любов! А як її дарувати, якщо не словами в книжках? Дуже просто: презентувати в бібліотеку, де юні читачі із захопленням гортають сторінки творів своїх земляків. Під час проведення місячника крає - знавчої книги фонд бібліотеки Джулинської... | » 15.06.2018 | При Бершадській ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 із кінця травня працював пришкільний табір «З.О.Д.І.А.К.» із денним перебуванням школярів. У ньому відпочивали та оздоровлювалися 260 дітей – найбільше в районі. З великим задоволенням поспішали сюди учні 1-9... | | » 07.04.2018 | Через баночку цибульки… | » 07.04.2018 | Батьківська пісня | » 07.04.2018 | Завітайте до «Орхідеї» | » 01.04.2018 | Шукаймо позитив, будьмо оптимістами | » 01.04.2018 | І знову війна | » 01.04.2018 | Уроки – як свято | Всі статті розділу Нам пишуть » Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Бирлівка Мочульський Родіон Григорович (1914) 1914 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Гв. рядовий. Загинув 12.03.45. Похов. с. Шарегреш, Угорщина. | З історії Бершаді Проте дальший розвиток певною мірою гальмувався невеликими розмірами господарства. Щоб краще організувати працю, повніше використати техніку й кадри, в 1950 році бершадські колгоспи ім. Ворошилова, ім. Будьонного, «П'ятирічка за 4 роки» об'єдналися в одне господарство — ім. Будьонного. Згодом до новоствореного господарства приєднався колгосп с. Бирлівки. Новий колгосп назвали ім. Леніна. Читати далі » Головні новини Бершадщини |  | | Яке радіо слухати? - Листи читачів до редакціії газети "Бершадський край" та сайту - www.bershad.ua Користувачі OnLine: |