На знімку: В.Г. Бєляєва
Далі була призначена директором Велико-Троянівського будинку відпочинку, тут набула деякого досвіду керівної роботи.
У середині 80-их років повернулася на рідну Бершадщину. Працювала завторгом Лісниченського сільського споживчого товариства при райспоживспілці. Далі в її житті була автошкола ДТСААФ, в якій вона мала відповідальну посаду головного бухгалтера. Досить непростою, дуже відповідальною була робота головним спеціалістом по плануванню бюджету райвідділу Пенсійного фонду України.
Особливою сторінкою її трудової біографії стало п’ятиріччя 2006-2010 років, коли вона очолила сільську раду у рідній Красносілці. В сільського голови завжди чимало турбот. Адже в сучасних умовах досить непросто забезпечувати нормальне життя територіальної громади. Валентина Григорівна своїми пріоритетами обрала забезпечення нормального функціонування школи, дитсадка, ФАПу, турботу та піклування про пристарілих, одиноких, інвалідів та інші напрямки життя села.
Переймалася проблемами громади, як своїми власними.
Оцінками її роботи на різних посадах є величезна кількість грамот, подяк. Та головним для неї є вдячність людей, колег, з якими довелося разом працювати і спілкуватися.
Сама ж вона також щиро вдячна за гарне ставлення, співпрацю усім, зокрема, колишньому директорові автошколи ДТСААФ Володимирові Боровському, керівникові райкіномережі Олегові Писанецькому, начальникові управління Пенсійного фонду в районі Василеві Білюзі та відповідним трудовим колективам. Її завжди оточували добрі люди, вона сама прагнула і прагне робити добро іншим.
Завжди знаходила і знаходить Валентина Григорівна розуміння і підтримку у керівників району. Зараз вона тимчасово не працює, та готується до дуже відповідальної роботи – перепису населення.
Післязавтра у неї – ювілей.
Привітають її рідні, друзі, колеги, земляки. І звичайно ж, її найбільша гордість – син Василь, який свого часу закінчив із золотою медаллю школу, з червоним дипломом – сільгоспакадемію, нині працює в науково-дослідному інституті прикладних інформаційних технологій. Найбільшою радістю бабусі Валентини є її двійко маленьких онуків.
Незважаючи на прожиті і наповнені працею літа, вона людина активна, молода та енергійна. Залишайтесь такою й надалі!
Федір ШЕВЧУК.
