Народилася вона у бідній селянській родині в Осіївці.
В сім’ї було четверо дітей – у старшенької Вікторії згодом з’явилися ще дві сестрички і брат.
Нелегко жилося у ті роки, але турботливі батьки робили все для того, щоб виростити дітей хорошими людьми і дати їм освіту.
Вікторія добре вчилася, після успішного закінчення школи так само успішно закінчила Бершадське педучилище, а згодом, уже працюючи в Шляхівській середній школі, заочно здобула освіту в Одеському університеті.
Вікторія Яківна вела нас стежками знань, сіяла в душах розумне, добре, вічне.
Кожній дитині віддавала любов і турботу, прищеплювала любов до рідного краю, рідної мови, звичаїв і традицій народу. На всіх у неї вистачало материнського, учительського серця, для кожного знаходилися щирі слова. Сорок років Вікторія Яківна присвятила навчанню і вихованню дітей.
Її протягом двох десятиліть обирали депутатом сільської ради, заступником голови сільської ради. Не одну щасливу пару, яка стала на весільний рушник, благословляла на щасливе спільне життя.
Вона – відмінник освіти, має чимало відзнак за працю.
Але найвища нагорода для неї – любов і повага вихованців, земляків.
Вікторія Яківна давно на пенсії, але із задоволенням працює на городі, по господарству, є громадським кореспондентом райгазети. Захоплюємося її оптимізмом, мудрістю, щирістю і любов’ю до людей.
У Вікторії Яківни – щаслива сім’я. Разом із чоловіком (передчасно пішов із життя) вони виростили чарівних доньок Тамару і Таню, які відмінно закінчили школу, здобули вищу освіту, мають уже й свої сім’ї.
Двері домівки нашої вчительки завжди відчинені для людей. І люди йдуть до неї постійно, а вона переймається їхніми турботами, допомагає добрим словом, порадою.
Ми, її колишні учні, щиро вдячні нашій дорогій учительці, що завжди була разом із нами, навчила не тільки основ наук, а найголовнішого – бути людьми. Велика Вам шана і низький уклін!
Людині не дано забути ніколи школу, перше кохання і вчительку. І нині ми – учні Ваші. Нехай ніщо не бентежить Вашу усмішку. Ми пам’ятаємо кожен Ваш урок!
Дорога Вчителько! Від імені Ваших колишніх учнів, випускників 60-70-их років, уже сивочолих, висловлюю сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант та покликання сіяти мудрість, знання, добру душу, щире серце, ласкаву усмішку... Ми пишаємось Вами, а в день ювілею зичимо усіх гараздів і щедрот ще на багато-багато літ. З роси і води, дорога наша вчителькомамо Вікторіє Яківно!
За дорученням випускників 60-70-их років - Любов ГОРБАТЮК, пенсіонерка.
с. Шляхова.
